Псалом 79 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 На закінчення, про тих, які будуть змінені. Свідчення Асафа. Псалом про ассирійця. 2 Зглянься, Пастирю Ізраїля! Ти, що провадиш Йосифа, мов овець, що сидиш на херувимах, — з’явися! 3 Покажи Свою силу перед Єфремом, Веніамином і Манасією, прийди спасти нас! 4 Боже, поверни нас, нехай засяє світло Твого обличчя — і спасемося. 5 Господи, Боже сил, доки палатимеш гнівом на молитву Свого раба? 6 Доки годуватимеш нас хлібом зі сльозами, і повною мірою поїтимеш нас сльозами? 7 Ти зробив з нас помовку для наших сусідів, наші вороги глузували з нас. 8 Господи, Боже сил, поверни нас, нехай засяє світло Твого обличчя — і спасемося. (Музична пауза). 9 Ти переніс виноградну лозу з Єгипту: народи викинув, а її посадив. 10 Ти йшов перед нею, вкопав її коріння — і земля вкрилася нею. 11 Її тінню вкрилися гори, а її галузки — мов Божі кедри. 12 Вона простягнула свої гілки до моря, а свої галузки — аж до ріки. 13 Навіщо Ти повалив її огорожу? Її обривають усі, хто йде дорогою! 14 Її нищив лісовий кабан, її обгризав самотній дикий звір. 15 Боже сил, повернися ж, поглянь з неба і подивися; і відвідай виноградник цей, 16 і обнови його, адже його насадила правиця Твоя; і на сина людського, якого Ти зміцнив для Себе. 17 Він опалений вогнем і розритий. Від докору Твого обличчя вони загинуть! 18 Нехай буде Твоя рука на людині, яка праворуч від Тебе, на сині людському, якого Ти зміцнив для Себе. 19 Тож ми не відступимо від Тебе; Ти нас оживиш — і ми прикликатимемо Твоє Ім’я. 20 Господи, Боже сил, поверни нас і покажи Своє обличчя — і спасемося!

Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору. На мотив«Лілея». Свідчення. Псалом Асафів. 2 Почуй нас, о Пастирю Ізраїля! Ти, Що ведеш Йосифа, немов отару овець, Котрий сидиш на престолі між херувимами, з’яви Себе 3 перед Єфремом, Веніаміном і Манассією! Пробуди могутність Свою й прийди, щоб врятувати нас! 4 Боже, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані! 5 ГОСПОДИ, Боже Воїнств, доки таїтимеш гнів на молитви народу Свого? 6 Ти нагодував нас хлібом скорботним, напоїв нас сльозами сповна, 7 зробив нас причиною суперечки між сусідами нашими, і глузують з нас вороги наші. 8 Боже Воїнств, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані! 9 Ти приніс з Єгипту виноградну галузку, прогнав народи, а її насадив. 10 Ти очистив місце для неї – вона пустила своє коріння й наповнила землю. 11 Гори вкрилися її тінню, і кедри могутні – її гілками. 12 Розкинула свої пагони аж до моря і аж до ріки Євфрат – своє молоде галуззя. 13 Навіщо ж зруйнував Ти її огорожу, так що плоди її зривають усі перехожі? 14 Підриває її вепр лісовий, і все, що рухається на полях, об’їдає її. 15 Боже Воїнств, повернися до нас, поглянь із небес, на нас подивися! Збережи цю виноградну лозу, 16 це коріння, яке насадила Твоя правиця, галуззя,^[1] яке Ти зміцнив для Себе. 17 Вогнем обпалена, обсічена лоза, від докорів Твоїх гине люд Твій. 18 Нехай рука Твоя буде над мужем правиці Твоєї, над сином людським, якого Ти зміцнив для Себе. 19 Тоді ми не відступимо від Тебе; оживи нас, і будемо кликати ім’я Твоє. 20 ГОСПОДИ, Боже Воїнств, віднови нас! Нехай засяє над нами обличчя Твоє, і ми будемо врятовані!