1Псалом Асафа. Боже, прийшли народи до Твоєї спадщини, осквернили Твій святий храм, перетворили Єрусалим у сховище для овочів!2А трупи рабів Твоїх покинули на поживу небесним птахам, — тіла Твоїх праведних — земним звірам.3Пролили, наче воду, їхню кров навколо Єрусалима — і не було, кому поховати.4Ми стали посміховиськом для наших сусідів, предметом глуму та наруги для тих, хто навколо нас.5Доки, Господи, залишатимешся в гніві? Невже навіки? Доки палатиме, наче вогонь, Твоя ревність?6Вилий Свій гнів на народи, які Тебе не знають, і на царів, які не прикликали Твого Імені!7Адже вони поглинули Якова і спустошили його місцевість.8Не згадай нашого давнього беззаконня. Нехай якнайшвидше Твоє милосердя піде попереду нас, бо ми стали надто нужденні.9Поможи нам, Боже, Спасителю наш! Задля слави Твого Імені, Господи, визволи нас, — очисти наші гріхи задля Твого Імені.10Щоб народи часом не сказали: Де їхній Бог? Хай на наших очах народам стане відомо про відплату за пролиту кров Твоїх рабів.11Нехай дійде до Тебе стогін закованих! Згідно з могутністю Своєї сили захисти синів тих, які приречені на смерть.12Віддай нашим сусідам усемеро: на їхнє лоно — їхню ж наругу, якою вони Тебе зневажали, Господи.13Ми ж — Твій народ, вівці Твоєї отари; будемо навіки Тебе прославляти, у рід і рід будемо сповіщати хвалу Твою.
Псалом 78
Новий Переклад Українською
1Псалом Асафів. Боже, чужі народи увійшли у Твій спадок, спаплюжили Храм святині Твоєї, перетворили Єрусалим на руїни.2Віддали трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла вірних Твоїх – звірам земним.3Вони пролили кров їхню, як воду, навколо Єрусалима, немає кому поховати їх.4Ми стали ганьбою у сусідів наших, глузуванням і наругою у тих, хто нас оточує.5Доки, ГОСПОДИ, гнів Твій триватиме – вічно? Доки палатиме ревність Твоя, немов вогонь?6Вилий лють Свою на народи, які Тебе не знають, і на царства, що імені Твого не кличуть,7бо пожерли вони Якова й спустошили його обійстя.8Не згадуй нам гріхів наших попередників; нехай милосердя Твоє поспішить нам назустріч, бо ми геть знесилені.9Допоможи нам, Боже спасіння нашого, заради слави імені Твого. Визволи нас і прости нам гріхи наші заради імені Твого.10Чому мали б народи говорити: «Де Бог їхній?» Нехай же відомою стане серед народів помста за пролиту кров рабів Твоїх і нехай очі наші побачать це.11Нехай стогін в’язня дійде до обличчя Твого; могутністю руки Твоєї збережи життя приреченим на смерть.[1]12Віддяч усемеро в саме нутро сусідам нашим за наругу їхню, якою вони ганьбили Тебе, Владико.13А ми, народ Твій, вівці Твого пасовища, будемо прославляти Тебе вічно, з роду в рід сповіщати будемо хвалу Твою.