1На закінчення. Псалом Давида. Пісня при оновленні дому.2Господи, звеличу Тебе, бо Ти мене підняв і моїм ворогам не дав насміятися наді мною.3Господи, Боже мій, я закликав до Тебе, і Ти зцілив мене.4Господи, Ти вивів мою душу з аду, — Ти врятував мене з-поміж тих, які сходять у могилу.5Співайте Господу, праведні Його, прославляйте пам’ять Його святині.6Адже гнів у спалаху Його люті, а життя — у Його волі: ввечері вселиться плач, а на ранок — радість.7Я сказав у своєму добробуті: Повік не захитаюся!8Господи, якщо Твоя воля, дай силу моїй красі. Ти ж відвернув Своє обличчя, — і я стривожився.9Господи, я кликатиму до Тебе і помолюся до мого Бога.10Яка користь від моєї крові, коли я закінчу зотлінням? Хіба буде прах прославляти Тебе, чи проголошуватиме він Твою правду?11Господь почув і помилував мене, Господь став моїм помічником.12Ти мій плач обернув мені на спів, Ти роздер на мені верету, а підперезав мене радістю,13щоб моя слава співала Тобі, і не тужитиму. Господи, Боже мій, я славитиму Тебе вічно.
Псалом 29
Новий Переклад Українською
1Псалом. Пісня Давидова на посвячення дому.2Величатиму Тебе, ГОСПОДИ, бо Ти витягнув мене із безодні й не дав ворогам моїм порадіти над моїм падінням.3ГОСПОДИ, Боже мій, я волав до Тебе, і Ти зцілив мене.4ГОСПОДИ, Ти вивів мою душу із царства мертвих, зберіг моє життя, щоб я не зійшов у провалля.5Співайте ГОСПОДЕВІ, вірні Йому, славте пам’ять Його святині.[1] (Пс 96:12)6Адже гнів Його триває лише мить, тоді як прихильність Його – на все життя. Звечора й усю ніч може тривати плач, але на ранок – вигуки радості.7У добробуті перебуваючи, сказав я: «Не захитаюся повіки».8ГОСПОДИ, через Твою прихильність до мене Ти зробив гору мою непохитною твердинею. Та як тільки сховав Ти Своє обличчя, я збентежився.9До Тебе, ГОСПОДИ, я кличу, і Володаря мого благаю.10Яка користь від того, що кров моя проллється, що зійду я до ями погибелі? Хіба славитиме Тебе порох мерця? Чи звіщатиме він Твою істину?11Почуй, ГОСПОДИ, і помилуй мене! ГОСПОДИ, будь мені помічником!12Ти ридання моє перетворив на веселий хоровод, зняв із мене лахміття й підперезав мене радістю,13щоб слава Тобі звучала й не змовкала. ГОСПОДИ, Боже мій, повіки славитиму Тебе!