1Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту?2Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа. (Музична пауза).3Розбиймо їхні кайдани і скиньмо із себе їхнє ярмо.4Той, Хто живе на небі, висміє їх, Господь поглузує з них.5Тоді заговорить до них у Своєму гніві й у люті Своїй приведе їх у замішання.6Я був поставлений Ним царем над Сіоном — Його святою горою,7щоби сповіщати Господні накази. Господь сказав мені: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.8Попроси в Мене — і дам Тобі народи у твою спадщину, — володіння Твоє до кінців землі.9Ти їх пастимеш залізним жезлом, розіб’єш їх, як глиняний посуд.10Тож тепер, царі, зрозумійте, навчіться всі ви, які судите землю.11Служіть Господу зі страхом і радійте з Ним в трепеті.12Прийміть повчання, щоб Господь не розгнівався, і ви не щезли з дороги правди, коли зненацька спалахне Його гнів. Блаженні всі ті, хто на Нього надіється.
Псалом 2
Новий Переклад Українською
1Чому бентежаться народи і племена задумують марне?2Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти ГОСПОДА й проти Його Помазанця.[1]3«Розірвемо їхні кайдани, – кажуть вони, – скинемо їхні пута!»4Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар[2] глузує з них.5Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям люті Своєї настрашить їх:6«Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою».7Сповіщу-но я постанову ГОСПОДНЮ: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.[3] (Пс 109:1)8Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі.9Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, виріб гончаря, розіб’єш їх».10Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі!11Служіть ГОСПОДЕВІ зі страхом і радійте з тремтінням.12Цілуйте Сина,[4] щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!