Псалом 122

Українська Біблія LXX УБТ

1 Пісня при підході до храму. Я звів свої очі до Тебе, що живеш на небесах!2 Ось, як очі раба звернені на руки своїх панів, а очі рабині — на руки її пані, так наші очі — до Господа, Бога нашого, аж доки не змилосердиться над нами.3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо ми надмірно сповнені зневаги,4 переповнена душа наша презирством заможних і зневагою гордих.

Псалом 122

Новий Переклад Українською

1 Пісня сходження. До Тебе підношу я очі свої, о, Той, Хто мешкає на небесах!2 Ось, як очі рабів – на руку їхніх володарів, як очі служниці – на руку її пані, так очі наші звернені до ГОСПОДА, Бога нашого, доки Він не помилує нас.3 Помилуй нас, ГОСПОДИ, бо досить наситилися ми безчестям,4 досить наситилася душа наша глузуванням пихатих, презирством від гордих.