1Тому що Ізраїль — дитина, і Я його полюбив, то з Єгипту Я покликав його дітей.2Так, як Я їх покликав, так відходили від Мого обличчя. Вони приносили жертви Ваалам і кадили ладан кованим божкам.3Я зв’язав Єфрема, Я взяв його на Мою руку, та вони не пізнали, що Я їх оздоровив.4У тлінні людей Я їх притягав пов’язями Моєї любові, та буду їм, наче той чоловік, що б’є когось по його щоках. І погляну на нього, здолаю його.5Єфрем поселився в Єгипті, Ассур — він його цар, бо не забажав повернутися.6І знеміг меч у його містах і спочив у його руках, тож їстимуть за їхніми задумами.7І його народ пристав до своїх поселень, і Бог розлютиться на його шановані речі, і не підніме його.8Що тобі припишу, Єфреме? Чи обороню тебе, Ізраїле? Що тобі припишу? Чи поставлю тебе, як Адаму і як Севоїм? Моє серце повернулося в собі, затривожилося Моє розкаяння.9Не вчиню за гнівом Моєї люті, не дозволю вигубити Єфрема. Тому що Я — Бог, а не людина. Посеред тебе Святий, і не ввійду до міста.10Піду за Господом. Наче лев, зареве, бо він зареве, і жахнуться діти вод.11І жахнуться, як птах із Єгипту і як голубка із землі ассирійців. І поверну їх до їхніх домів, — говорить Господь.