1І велика ознака з’явилася на небі: жінка, зодягнена в сонце, і місяць під її ногами, а на її голові — вінець із дванадцяти зірок; (Пс 103:2; Об 12:3)2і маючи в утробі, вона кричала від болю — терпіла муки родів.3І з’явилася на небі інша ознака: ось, великий червоний дракон, який мав сім голів і десять рогів, і на його головах — сім вінців. (Об 12:1; Об 12:9; Об 13:1; Об 13:2; Об 15:1; Об 16:13; Об 20:2)4А його хвіст змів третину небесних зірок і скинув їх на землю. І змій став перед жінкою, яка мала народити, щоб, коли народить, пожерти її Дитину. (Об 8:12)5І вона народила Дитину чоловічої статі, Котра має пасти всі народи залізним жезлом. І взяте було її Дитя до Бога і до Його престолу. (Пс 2:9; Об 2:27; Об 12:13)6А жінка втекла в пустелю, де мала місце, приготовлене Богом, щоб там утримувати її тисячу двісті шістдесят днів. (Мт 2:13; Об 11:3; Об 12:14; Об 13:5)
Архангел Михаїл скидає змія на землю
7І сталася на небі війна: Михаїл та його ангели розпочали бій зі змієм. І змій воював, і його ангели. (Мт 25:41; Юда 1:9; Об 11:7)8І не перемогли: не знайшлося для них більше місця на небі. (Об 20:11)9І скинутий був великий дракон, давній змій, котрий зветься диявол і сатана, який обманює весь світ; скинутий він був на землю, і його ангели були скинуті з ним. (Лк 10:18; Об 12:3; Об 12:12; Об 12:13; Об 12:14; Об 13:14; Об 20:2; Об 20:7; Об 20:10)10І я почув гучний голос на небі, що промовляв: Тепер настало спасіння і сила, і Царство нашого Бога, і влада Його Христа, оскільки скинуто обвинувача наших братів, який обвинувачує перед нашим Богом день і ніч. (Мт 28:18; Ів 12:31; Об 4:11; Об 6:11; Об 11:15)11І вони перемогли його кров’ю Агнця та словом свого свідчення, і не злюбили свого життя навіть до смерті. (Мт 16:25; Рим 8:37; 1Ів 2:14; Об 6:9; Об 7:14)12Тому веселіться, небеса, і ті, хто живе на них! Горе землі й морю, бо до вас зійшов диявол, який у великій люті, знаючи, що має обмаль часу! (Пс 95:11; Об 8:13; Об 12:8; Об 18:20)
Змій-диявол переслідує жінку
13І коли змій побачив, що скинений на землю, то став переслідувати жінку, яка народила Хлоп’ятко. (Об 12:5; Об 12:9)14І було дано жінці два крила великого орла, щоб летіла в пустелю на своє місце, де буде переховуватися впродовж часу, часів і пів-часу від обличчя змія. (Об 8:13; Об 12:6; Об 12:9)15А змій випустив за жінкою зі своїх уст воду, наче ріку, щоби змити її рікою.16Та земля допомогла жінці, — земля відкрила свої уста й поглинула ріку, яку змій випустив зі своїх уст.17Тож змій розлютився на жінку і пішов воювати з рештою її нащадків, які зберігають Божі заповіді й мають свідчення Ісуса. (1Ів 5:10; Об 6:9; Об 11:7; Об 14:12)18І опинився на морському піску.
Об’явлення 12
Новий Переклад Українською
Жінка й дракон
1Велике знамення з’явилось на небі: жінка, зодягнена в сонце, яка мала місяць під ногами, а на її голові був вінок із дванадцяти зірок.2Вона була вагітна та кричала від болю, бо терпіла вже муки народження.3Потім на небі з’явилося ще одне знамення: величезний червоний дракон із сімома головами, десятьма рогами та сімома коронами на головах.4Його хвіст змів із неба третину зірок і кинув їх на землю. Дракон стояв перед жінкою, яка збиралася народити, щоб зжерти її дитину, коли вона народиться.5Жінка народила сина, дитину чоловічої статі, яка«буде панувати над усіма народами залізним жезлом»[1]. Її дитя було взяте до Бога й до Його престолу. (Пс 2:9)6Жінка ж втекла в пустелю, до місця, підготовленого для неї Богом, щоб там про неї могли піклуватися тисячу двісті шістдесят днів.7І сталася на небі війна. Михаїл[2] та його ангели воювали проти дракона, а дракон та його ангели воювали проти них.8І не змогли вони перемогти, і втратили своє місце на небі.9Великого дракона, давнього змія, якого називають дияволом або сатаною, що зводить увесь світ із дороги, було кинуто на землю разом із його ангелами.10Тоді я почув гучний голос на небі, що казав: «Тепер прийшли спасіння та сила, Царство нашого Бога та влада Його Христа. Бо скинуто обвинувача наших братів, скинуто того, хто обвинувачував їх перед Богом вдень та вночі.11Вони перемогли його через кров Агнця та через слово свого свідчення і не полюбили свого життя аж до смерті.12Тому радійте, небеса і всі, хто живе в них! Але горе землі та морю, бо диявол зійшов до вас. Він сповнений великої люті, бо він знає, що має обмаль часу».13Коли дракон побачив, що його кинули на землю, він почав переслідувати жінку, яка народила хлопчика.14Але жінці були дані два великі орлині крила, щоб вона могла полетіти в пустелю, до місця, підготовленого для неї. Там, де про неї піклуватимуться три з половиною роки, далеко від змія.15Тоді змій зі свого рота випустив воду, наче річку, щоб змити її потоком.16Але земля допомогла жінці: відкривши рота, вона проковтнула річку, яку дракон випустив зі свого рота.17Тоді дракон розлютився на жінку й пішов воювати проти решти її нащадків – тих, хто виконує Божі заповіді й дотримується свідчення Ісуса.18Потім дракон став на березі моря.