Марка 8

Українська Біблія LXX УБТ

1 У ті дні, як знову зібралося дуже багато людей і не мали що їсти, Він покликав учнів і каже їм: (Мт 15:32; Мр 6:32)2 Жаль Мені людей, бо вже три дні перебувають зі Мною, і не мають що їсти; (Мт 9:36)3 якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека.4 Та Його учні відповіли Йому: Звідкіля в цій пустелі хтось зможе їх нагодувати хлібом?5 А Він запитав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж відповіли: Сім.6 І звелів Ісус людям посідати на землю і, взявши сім хлібів, віддав подяку, переломив і дав Своїм учням, щоб роздавали. І роздали людям. (Мр 8:20)7 Мали вони також трохи риби. Він її поблагословив і сказав також роздати. (Мр 14:22)8 І вони поїли й наситилися; і зібрали сім кошиків залишених кусків.9 А було їх близько чотирьох тисяч. І Він відпустив їх.10 І відразу, сівши з учнями в човен, Він прибув до Далманутської землі.11 Вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ним, вимагаючи ознаки з неба, щоб випробувати Його. (Мт 12:38; Мт 16:1; Мр 10:2; Мр 12:15; Лк 11:16; Лк 11:29; Ів 6:30)12 Зітхнувши Своїм духом, Він каже: Чому оцей рід ознаки шукає? Запевняю вас, що не буде дано цьому родові ознаки! (Мр 7:34; Рим 8:23; Рим 8:26; 2Кор 5:2; 2Кор 5:4)13 Залишивши їх, Він сів знову [в човен] і вирушив на другий бік.14 Та забули вони взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали нічого із собою в човні. (Мт 16:5)15 І Він застерігав їх, кажучи: Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової. (Мт 16:6)16 А вони почали перемовлятися між собою, що хліба не мають. (Ів 4:33)17 Знаючи це, Він каже їм: Чому думаєте, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розумієте? Чи ваше серце все ще скам’яніле? (Мр 3:5)18 Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте, (Мт 13:13)19 коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних кошиків кусків зібрали? Кажуть Йому: Дванадцять. (Мр 6:41)20 А як сім — на чотири тисячі, то скільки повних кошиків кусків зібрали? І вони кажуть: Сім. (Мр 8:6)21 Тоді Він каже їм: Ви ще не розумієте?22 І приходять вони до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього. (Мр 1:41; Мр 6:45)23 І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: Щось бачиш? (Мт 9:18; Мр 7:33; Ів 9:6)24 Поглянувши, той каже: Бачу людей… бачу, мов дерева ходять.25 Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, одужав і побачив усе виразно.26 І Він відіслав його додому, кажучи: До села не заходь, [не розповідай нікому в селі].27 І пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпитував Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають? (Мт 16:13; Лк 3:1; Лк 9:18; Ів 6:67)28 А вони у відповідь сказали, що одні — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за одного з пророків. (Мр 6:14)29 І ще запитав їх: А ви ж за кого Мене вважаєте? Обізвався Петро, та й каже Йому: Ти — Христос. (Мр 14:61)30 Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього. (Мт 8:4)31 І Він почав їх навчати, що Людському Синові треба буде багато постраждати, і відцураються від Нього старші, первосвященики та книжники; і вб’ють Його, але через три дні Він воскресне. (Пс 117:22; Мт 16:21; Мр 9:31; Мр 10:32; Мр 12:10; Лк 9:22)32 І слово говорив Він відверто. А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому. (Мт 4:10; Мр 1:45; Мр 8:30; Ів 10:24)33 А Він, обернувшись і поглянувши на учнів Своїх, докірливо сказав Петрові: Іди геть від Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!34 І, покликавши людей та Своїх учнів, сказав їм: Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною. (Мт 16:24; Лк 9:23)35 Адже коли хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелія, той спасе її. (Мт 10:39; Мр 1:15)36 Бо яка користь людині, якщо придбає весь світ, але занапастить душу свою?37 Або що дасть людина взамін за душу свою? (Пс 48:8)38 Бо коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим перелюбним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця з ангелами святими! (Мт 10:33; Мт 12:39; Мр 13:27)

Марка 8

Новий Переклад Українською

1 У ті дні, коли знову зібралося багато людей і не мали, що їсти, Ісус покликав учнів та сказав їм:2 ―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти.3 І якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі прийшли здалека.4 Учні відповіли Йому: ―Звідки в цій пустелі хтось зможе взяти стільки хліба, щоб нагодувати цих людей?5 Ісус запитав: ―Скільки маєте хлібів? Вони відповіли: ―Сім.6 Ісус звелів людям сісти на землю. Потім узяв ті сім хлібів, подякував, розламав та дав Своїм учням, щоб вони роздали людям.7 Ще мали й кілька малих рибин, Він благословив їх і звелів роздати й рибу.8 Усі їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків.9 Тих, що їли, було приблизно чотири тисячі. Потім відпустив їх.10 Після цього Ісус відразу сів у човен разом зі своїми учнями та відплив до землі Далманутської.11 До Ісуса підійшли фарисеї та почали сперечатися з Ним. Вони, випробовуючи Його, вимагали знамення з неба.12 Ісус, глибоко зітхнувши у Своєму дусі, сказав: «Чому цей рід шукає знамення? Істинно кажу вам: цьому роду не дасться ніякого знамення».13 І, залишивши їх, знову сів у човен та вирушив на другий бік моря.14 Учні забули взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали в човні більше нічого15 А Ісус застерігав їх: ―Дивіться та стережіться закваски фарисейської та закваски Ірода.16 Вони міркували між собою: ―Він говорить так, тому що ми не маємо хлібів.17 Знаючи про це, Ісус сказав: ―Чому ви міркуєте між собою, що не взяли хліба? Невже ви не збагнули й не розумієте? Невже ваше серце все ще закам’яніле?18 Маєте очі, але не бачите? Маєте вуха, але не чуєте? Невже не пам’ятаєте?19 Коли п’ять хлібів Я розділив для п’яти тисяч, то скільки повних кошиків залишків ви зібрали? Вони відповіли: ―Дванадцять.20 ― А сім хлібів для чотирьох тисяч? І скільки повних кошиків із залишками ви зібрали? Вони відповіли: ―Сім.21 Тоді Ісус сказав їм: ―Усе ще не розумієте?22 Коли прийшли до Віфсаїди, привели до Ісуса сліпого й просили доторкнутись до нього.23 Він узяв сліпого за руку, вивів за межі села й, послинивши йому очі, поклав на нього руки та запитав: ―Бачиш щось?24 Подивившись, він сказав: ―Бачу людей, але вони мов дерева, що ходять.25 Тоді Ісус знов поклав руки на його очі. Чоловік подивився уважно, його зір повернувся, і він бачив усе чітко26 Ісус вислав його додому та сказав: ―Не заходь у село й не розповідай нікому.27 Ісус зі Своїми учнями прийшов до сіл довкола Кесарії Филипової. Дорогою Ісус запитав Своїх учнів: ―За кого вважають Мене люди?28 Вони відповіли: ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного з пророків.29 Тоді Ісус спитав їх: ―А ви за кого Мене вважаєте? Петро сказав Йому: ―Ти – Христос!30 Тоді Він наказав їм нікому не казати про Нього.31 Потім почав навчати їх, що Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але через три дні Він воскресне.32 Він говорив їм прямо про це. Тоді Петро, відкликавши Ісуса вбік, почав докоряти Йому.33 Ісус же повернувся, подивився на Своїх учнів та докорив Петрові, кажучи: ―Відійди від Мене, сатано! Бо ти думаєш не про Боже, а про людське.34 І, покликавши до Себе народ разом зі Своїми учнями, сказав їм: «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та слідує за Мною.35 Бо хто хоче спасти своє життя, той втратить його, а хто втратить його заради Мене та Доброї Звістки, той спасе його.36 Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а душу свою втратить?37 Або що дасть людина в обмін за свою душу?38 Бо якщо хтось посоромиться Мене та Моїх слів перед цим грішним та невірним поколінням, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця разом зі святими ангелами».