Зареєструватися безкоштовно

Луки 9

Українська Біблія LXX УБТ



1 А коли покликав дванадцятьох, то дав Він їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хвороб. (Мт 10:1; Мт 10:7; Мт 10:14; Мр 6:7; Лк 10:1) 2 І послав Він їх проповідувати Боже Царство й оздоровляти недужих. (Мт 4:23) 3 І сказав Він їм: Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ні двох одежин не майте. (Лк 10:4) 4 І в який лише дім увійдете, там залишайтеся й звідти відходьте. 5 А як хто не прийме вас, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг — на свідчення проти них. (Мт 8:4) 6 Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангеліє та оздоровлюючи всюди. 



7 Ірод, тетрарх, почув про все, що сталося [через Нього], і бентежився, бо дехто казав, ніби це Іван устав із мертвих; (Мт 14:1; Мр 6:14; Лк 9:19) 8 інші — що це Ілля з’явився; ще інші — що воскрес один із давніх пророків. 9 Тоді Ірод сказав: Іванові я відтяв голову; хто ж такий Оцей, про Кого я чую таке? І намагався побачити Його. (Лк 23:8) 



10 Повернувшись, апостоли розповідали Йому, що вони зробили. Забравши їх, Він усамітнився [у відлюдному місці] біля міста, що зветься Витсаїда. (Мт 11:21; Мт 14:13; Мр 6:30; Мр 6:32; Мр 6:45; Лк 10:17; Ів 6:1) 11 Люди, довідавшись, пішли за Ним. І прийнявши їх, Він розповідав їм про Боже Царство й оздоровляв тих, котрі потребували оздоровлення. 12 День уже почав згасати. Дванадцятеро, підійшовши, сказали Йому: Відпусти людей, щоби пішли і розійшлися по довколишніх селах та по хуторах і знайшли їжу, бо ми тут у безлюдному місці! 13 А Він сказав їм: Дайте ви їм їсти! Вони відповіли: Немає в нас нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин; хіба підемо та купимо їжу для всього цього народу. 14 Було ж чоловіків десь близько п’яти тисяч. Та Він сказав Своїм учням: Розсадіть їх рядами по п’ятдесят! 15 І зробили так, і розсадили всіх. 16 Узявши п’ять хлібів та дві риби, Він звернув погляд до неба, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоби поклали перед людьми. (Мт 14:19) 17 І вони поїли, і наситилися всі, а із залишених кусків назбирали дванадцять кошиків. 



18 І сталося, коли Він молився на самоті й з Ним були учні, Він запитав їх, кажучи: За кого Мене вважають люди? (Мт 16:13; Мр 8:27; Лк 9:28) 19 Вони у відповідь сказали: Деякі — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, а ще інші — за одного з давніх пророків, який воскрес. (Лк 9:7) 20 Він же запитав їх: А ви за кого Мене вважаєте? Петро ж у відповідь сказав: За Христа Божого! (Лк 2:11; Лк 2:26; Лк 23:35; Ів 6:69) 21 Та Він, заборонивши їм, наказав нікому не розповідати цього, 



22 пояснивши, що Син Людський має багато постраждати, і буде відкинений старшими, первосвящениками й книжниками, і буде вбитий, і воскресне третього дня. (Мт 16:21; Мт 21:42; Мр 8:31; Лк 9:31; Лк 9:44; Лк 17:25; Лк 18:32; Лк 24:7; Лк 24:26; Лк 24:46) 



23 А до всіх Він промовив: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест щоденно й іде слідом за Мною. (Мт 16:24; Мр 8:34; Лк 14:27; Рим 8:36; 1Кор 15:31) 24 Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той спасе її. 25 Адже що з того скористає людина, коли придбає весь світ, а погубить або знищить саму себе? 26 Бо хто посоромиться Мене й Моїх слів, того Людський Син посоромиться, коли прийде у Своїй славі, у славі Свого Отця і святих ангелів. (Мт 10:33; Рим 1:16; 1Тим 5:21; 2Тим 1:8) 27 Запевняю вас, що деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Божого Царства! (Мт 16:28; Лк 19:11) 



28 Через вісім днів після цих слів Він узяв Петра, Івана і Якова та піднявся на гору помолитися. (Мт 14:23; Мт 17:1; Мр 1:35; Мр 9:2; Лк 3:21; Лк 5:16; Лк 6:12; Лк 9:18; Лк 11:1) 29 І сталося, що під час молитви вигляд Його обличчя змінився, а Його одяг став білим та блискучим. 30 І ось, два мужі розмовляли з Ним: були то Мойсей та Ілля, 31 котрі з’явилися у славі й говорили про відхід Його, який мав статися в Єрусалимі. (Лк 9:22) 32 Петро й інші були зморені сном, а прокинувшись, побачили Його славу та обох мужів, які стояли з Ним. (Мт 26:43; Ів 1:14; 2Пет 1:16) 33 І сталося, коли відходили ті від Нього, Петро сказав Ісусові: Наставнику, добре нам тут бути! Поставимо три намети: один Тобі, один Мойсеєві, один Іллі! Він не знав, що говорить. (Лк 5:5) 34 Коли він ще говорив, з’явилася хмара й оповила їх; вони ж злякалися, як ті увійшли в хмару. 35 І почувся голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Вибраний — Його слухайтеся! (Лк 3:22) 36 Коли залунав цей голос, Ісус залишився Сам. А вони мовчали й нікому в ті дні нічого не розповідали про те, що побачили. 



37 Сталося наступного дня, як зійшли вони з гори, зустрів Його великий натовп. (Мт 17:14; Мр 9:14) 38 І ось чоловік з натовпу закричав, гукаючи: Учителю, благаю Тебе зглянутись на мого сина, бо одинак він у мене! (Лк 7:12) 39 А ото дух хапає його, він раптово кричить, кидається з піною. І, вимучивши його, насилу відходить від нього; (Мр 1:26) 40 благав я учнів Твоїх, щоб вигнали його, але не змогли! 41 У відповідь Ісус сказав: О, роде невірний і розбещений, доки Я буду з вами й терпітиму вас? Приведи сюди свого сина! (Мт 12:39; Ів 14:9) 42 Коли він ще йшов, кинув його і затряс ним біс. Та Ісус пригрозив нечистому духові, оздоровив дитину і віддав батькові. (Лк 7:15) 



43 І всі дивувалися з величі Божої. Коли ще всі захоплювалися тим, що робив Ісус, Він сказав Своїм учням: (Мт 17:22; Мр 9:30; Лк 4:32; Дії 19:27; 2Пет 1:16) 44 Вкладіть до своїх вух такі слова: Людський Син має бути переданий у руки людей! (Лк 1:66; Лк 9:22; Лк 21:14) 45 Вони не розуміли цього, бо були закритими ці слова, щоби збагнути їх. Та боялися запитати Його про ці слова. (Лк 2:50; Лк 24:25; Лк 24:45; Ів 16:19) 



46 І спало їм на думку: Хто з них був би найбільший? (Мт 18:1; Мр 9:33; Лк 22:24) 47 А Ісус, знаючи задум їхнього серця, взяв дитину, поставив її коло Себе (Лк 5:22) 48 і сказав їм: Хто прийме цю дитину в Моє Ім’я, той і Мене приймає, а як хто Мене прийме, той приймає Того, Хто Мене послав, бо хто найменший між вами, той великий! (Мт 10:40; Лк 22:26) 



49 У відповідь Іван сказав: Наставнику, бачили ми одного, хто Твоїм Ім’ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами. (Мр 9:38; Лк 5:5; Лк 10:17) 50 Та Ісус сказав йому: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас! (Лк 11:23) 



51 І сталося, що коли наближалися дні Його відходу, Він твердо постановив іти в Єрусалим. (Мт 19:1; Мт 19:15; Мт 20:17; Лк 9:53; Лк 13:22; Лк 17:11; Лк 18:31; Лк 19:28; Дії 2:1; 1Тим 3:16) 52 І Він послав вісників перед Собою. І, вирушивши, вони прибули до самарійського села, щоби приготувати Йому ночівлю. (Мт 10:5; Лк 7:27; Лк 10:33; Лк 17:16; Ів 4:4; Ів 4:40; Дії 8:1) 53 А ті не прийняли Його, бо Він ішов до Єрусалима. (Лк 10:10) 54 І, побачивши це, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх [так, як зробив Ілля]? (Мт 4:21; Мт 17:4) 55 Та, повернувшись до них, Він заборонив їм [і сказав: Не знаєте, якого ви духа, адже Людський Син прийшов не губити людські душі, а спасати їх]. 56 І Він пішов до іншого села. 



57 А в дорозі, коли вони йшли, один сказав Йому: Я піду за Тобою, куди тільки Ти підеш, [Господи]! (Мт 8:19) 58 Та Ісус відповів йому: Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити. 59 До іншого Він промовив: Іди за мною. А той відповів: Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька. 60 Та Він сказав йому: Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство! 61 А інший сказав: Я піду за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми. 62 Ісус же відповів йому: Жодний з тих, хто поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства. (Лк 14:33; Лк 14:35; Лк 17:31; Ів 6:66; флп 3:13) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Луки 9

Новий Переклад Українською



1 Скликавши дванадцятьох, Він дав їм силу та владу виганяти всіх демонів і зцілювати всі хвороби. 2 І послав їх проповідувати Царство Боже та зцілювати хворих. 3 Він промовив до них: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торбини, ні хліба, ні грошей, ні двох сорочок не майте. 4 Коли ж увійдете в якийсь дім, там залишайтесь і звідти йдіть далі. 5 Якщо десь вас не приймуть, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил зі своїх ніг на свідчення проти них!» 6 Вони вийшли та ходили по селах, звіщаючи Добру Звістку й зцілюючи всюди. 



7 Тетрарх Ірод почув про все, що сталося, і занепокоївся, бо дехто казав, що це Іван воскрес із мертвих; 8 інші казали, що це з’явився Ілля, а ще інші – що це один зі стародавніх пророків воскрес. 9 Тоді Ірод сказав: «Івана я стратив, тоді хто Цей, про Кого я таке чую?» І намагався зустрітися з Ісусом. 



10 Повернувшись, апостоли розповіли Ісусові про все, що зробили. Він узяв їх та відійшов у безлюдне місце біля міста, що зветься Віфсаїда. 11 Але люди, дізнавшись про це, пішли за Ним. Зустрівши їх, Він почав говорити про Царство Боже й зцілював тих, хто потребував зцілення. 12 Коли ж день схилявся до вечора, підійшли до Нього дванадцятеро й сказали: ―Відпусти людей, щоби пішли в навколишні села та хутори відпочити та знайти чогось їсти, бо ми тут у безлюдному місці. 13 Але Він сказав їм: ―Ви дайте їм їсти! Вони відповіли: ―Ми не маємо нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин. Хіба що підемо й купимо їжу для всіх цих людей. 14 А було там близько п’яти тисяч чоловіків. Ісус промовив до Своїх учнів: ―Розсадіть їх групами приблизно по п’ятдесят. 15 Вони так і зробили, і розсадили всіх людей. 16 Він же, узявши п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав учням, щоб розділили між людьми. 17 Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять кошиків залишків. 



18 Одного разу, коли Ісус молився на самоті й разом із Ним були лише учні, Він запитав їх: ―За кого вважають Мене люди? 19 Вони відповіли: ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного зі стародавніх пророків, що воскрес. 20 Він же запитав: ―А ви за кого Мене вважаєте? Петро відповів: ―Ти Христос Божий! 



21 Тоді Він наказав їм нікому не розповідати про це. 22 Далі додав: «Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але третього дня воскресне». 23 Потім промовив до всіх: «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та щодня слідує за Мною. 24 Бо хто хоче спасти своє життя, той загубить його, а хто втратить життя своє заради Мене, той спасе його. 25 Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а саму себе занапастить або згубить? 26 Хто посоромиться Мене та Моїх слів, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Своїй, і Отця, і святих ангелів. 27 Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого». 



28 А приблизно через вісім днів після цих слів, Ісус узяв із Собою Петра, Івана та Якова й піднявся на гору, щоб молитися. 29 Під час молитви вигляд Його обличчя змінився, і одежа стала білою та блискучою. 30 І ось двоє чоловіків розмовляли з Ним – це були Мойсей та Ілля. 31 Вони з’явились у славі та розмовляли з Ним про Його відхід, який Він мав завершити в Єрусалимі. 32 Петро й ті, що були з Ним, заснули, але, прокинувшись, побачили Його славу та цих двох чоловіків, які стояли з Ним. 33 Коли вони відійшли від Нього, Петро сказав Ісусові: «Наставнику, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі». Він не знав, що говорить. 34 Коли він це казав, з’явилася хмара, яка накрила їх. Вони ж злякалися, коли увійшли в хмару. 35 З хмари промовив голос: «Це Син Мій обраний, Його слухайте!» 36 Коли ж пролунав голос, Ісус залишився Сам. Вони мовчали й нікому в ті дні не казали про те, що бачили. 



37 Наступного дня, після того, як вони зійшли з гори, великий натовп зустрів Його. 38 І ось один чоловік із натовпу вигукнув: ―Учителю, благаю, зглянься над моїм сином, бо він у мене єдиний. 39 Нечистий дух хапає його, і він зненацька кричить, і катує його дух аж до піни. Насилу відходить, залишаючи його безсилим. 40 Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли. 41 Ісус у відповідь сказав: ―О роде невірний та розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведи сюди твого сина! 42 Коли хлопчик наближався, демон у припадку кинув його на землю, але Ісус наказав нечистому духові відійти, зцілив дитину та віддав її батькові. 



43 Усі були вражені Божою величчю. Коли всі дивувалися всьому, що робив Ісус, Він промовив до своїх учнів: 44 «Вкладіть ці слова у ваші вуха: Син Людський буде виданий у руки людські». 45 Однак учні не зрозуміли цих слів: вони були приховані від них, щоб не зрозуміли їх, а спитати Його про ці слова боялися. 



46 Потім учні почали роздумувати між собою, хто з них найбільший. 47 Але Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв дитину, поставив її біля Себе 48 та промовив до них: ―Той, хто прийме цю дитину в ім’я Моє, той Мене приймає, а хто Мене приймає, приймає Того, Хто надіслав Мене. Бо хто найменший поміж вас, той найбільший. 



49 Іван відповів: ―Наставнику, ми бачили когось, хто Твоїм ім’ям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами. 50 Ісус відповів: ―Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас. 



51 Коли наближався час Йому бути взятим на небо, Він рішуче пішов до Єрусалима. 52 І надіслав перед Собою вісників. Вони зайшли до одного самарянського села, щоб приготувати все для Нього. 53 Але мешканці Його не прийняли, бо Він ішов до Єрусалима. 54 Побачивши це, учні Його, Яків та Іван, сказали: ―Господи, хочеш, ми накажемо, щоб зійшов вогонь із неба та спалив їх, як це зробив Ілля? 55 Ісус, обернувшись до них, заборонив їм та сказав: ―Не знаєте, якого ви духа, 56 бо Син Людський прийшов не губити людські душі, а спасати їх! І пішли до іншого села. 



57 Коли вони йшли дорогою, хтось сказав Ісусові: ―Я піду за Тобою, куди б Ти не пішов! 58 Ісус відповів йому: ―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити. 59 А іншому сказав: ―Іди за Мною! Але той відповів: ―Господи, дозволь мені спочатку піти поховати мого батька! 60 Тоді Ісус сказав: ―Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди звіщати Царство Боже! 61 Інший сказав: ―Господи, я піду за Тобою, але дозволь мені спочатку попрощатися з моїми домашніми! 62 Ісус сказав йому: ―Ніхто з тих, хто поклав руку на плуг та озирається назад, не придатний для Царства Божого! 

New Ukrainian Translation TM, New Testament and Psalms
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.

“Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.