Зареєструватися безкоштовно

Дії 8

Українська Біблія LXX УБТ



1 А Савло схвалював його вбивство. У ті дні настало велике переслідування Єрусалимської Церкви. Усі, за винятком апостолів, розсіялися по околицях Юдеї та Самарії. (Лк 9:52; Лк 11:48; Дії 1:8; Дії 8:4; Дії 8:5; Дії 8:9; Дії 8:14; Дії 9:31; Дії 11:29; Дії 15:3; Дії 22:20; Дії 26:20; Дії 28:21; Рим 1:32) 2 Побожні мужі поховали Степана й гідно оплакали його. (Мт 14:12; Дії 2:5) 3 Савло ж нищив Церкву, входячи до домів і виволікаючи чоловіків та жінок, укидав їх до в’язниці. (Дії 9:1; Дії 9:21; Дії 22:4; Дії 22:19; Дії 26:10; 1Кор 15:9; Гал 1:13; Гал 1:23; флп 3:6) 



4 А ті, які були розпорошені, ходили й благовістили Слово. (Дії 1:1; Дії 8:40; Дії 9:32; Дії 11:19) 5 Филип, прибувши до міста Самарії, проповідував їм про Христа. (Дії 1:8; Дії 6:5; Дії 17:3; Дії 18:5; Дії 18:28) 6 А натовпи людей прислухалися до того, що говорив Филип, і однодушно приймали почуте, бо бачили чудеса, які він чинив. (Мр 16:17; Дії 8:10; Дії 16:14; Євр 2:1) 7 З багатьох, сповнених нечистими духами, вони виходили й гучно кричали, а багато паралізованих і кривих оздоровлялися. (Мр 1:26; Мр 5:7; Лк 5:18; Лк 5:24; Лк 6:18; Дії 5:16; Дії 9:33) 8 І настала велика радість у тому місті. 



9 Був у місті один чоловік на ім’я Симон. Перед тим він займався чаклунством і дивував народ Самарії, видаючи себе за когось великого. (Дії 5:36) 10 Його слухали від малого до великого, кажучи: Це велика сила Божа! (Дії 8:6) 11 Слухали його, бо довго дивував їх чаклунством. (Дії 14:3) 12 Але коли повірили Филипові, який благовістив про Боже Царство й Ім’я Ісуса Христа, то охрестилися і чоловіки, і жінки. (Мт 28:19; Дії 2:41; Дії 8:16; Дії 18:8; Дії 19:8) 13 Повірив і сам Симон; охрестившись, він постійно перебував з Филипом і дивувався, коли бачив прояви великої сили й чудеса. 



14 Апостоли, які перебували в Єрусалимі, почули, що Самарія прийняла Боже Слово, і послали до них Петра та Івана. (Дії 3:1; Дії 8:1; Дії 11:1; Дії 11:22; Дії 17:11; 1Сол 1:6; 1Сол 2:13; Як 1:21) 15 Прийшовши, ті помолилися за них, щоб вони одержали Святого Духа. (Дії 2:38; Дії 8:17; Дії 8:19; Дії 10:47; Дії 19:2) 16 Адже на жодного з них Він ще не зійшов, бо ті були тільки хрещені в Ім’я Господа Ісуса. (Дії 2:38) 17 Тоді поклали на них руки — і вони одержали Святого Духа. (Дії 6:6; Дії 8:15) 



18 Коли Симон побачив, що покладанням рук апостолів дається [Святий] Дух, то приніс їм гроші 19 й промовив: Дайте і мені таку владу, щоб на кого я покладу руки, той одержував би Святого Духа! (Дії 6:6; Дії 8:15) 20 Та Петро сказав йому: Твої гроші хай з тобою загинуть, бо ти думаєш за гроші набути дар Божий. (Мт 10:8) 21 Немає тобі частки й наділу в цій справі, бо твоє серце не чесне перед Богом. (Пс 77:37) 22 Отже, покайся за це своє зло й молися Богові, може, проститься тобі задум твого серця. 23 Бо ти, я бачу, переповнений жовчною гіркотою і перебуваєш в оковах неправди! 24 У відповідь Симон сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало ніщо з того, що ви сказали. 25 А вони засвідчили й після проповіді Слова Господнього повернулися в Єрусалим. Благовістили вони й у багатьох самарійських селах. (Дії 4:29; Дії 4:31; Дії 8:1; Дії 11:19; Дії 13:46; Дії 14:25; Дії 16:6; Дії 16:32; флп 1:14; Євр 13:7) 



26 Ангел Господній промовив до Филипа, кажучи: Встань і йди на південь, — на шлях, що йде з Єрусалима до Гази, бо пустинний він! (Дії 22:6) 27 Він устав і пішов. І ось муж, — євнух з Ефіопії, — вельможа ефіопської цариці Кандаки, який був над усіма її скарбами. Він їздив на поклоніння в Єрусалим; (Пс 67:32; Ів 12:20; Дії 24:11) 28 повертаючись, він сидів у своїй колісниці й читав пророка Ісаю. 29 Дух же сказав Филипові: Підійди і пристань до цієї колісниці! (Дії 10:19) 30 Филип підбіг і почув, що він читав пророка Ісаю, і запитав: Чи ти розумієш те, що читаєш? 31 Той відказав: Як же можу я розуміти, коли ніхто не наставить мене? І попросив Филипа, щоб увійшов і сів біля нього. (Лк 24:27; Ів 16:13) 32 А місце з Писання, яке він читав, було: Неначе вівцю на заріз, повели Його; неначе ягня безголосе перед тим, хто стриже його, — Він не відкриває уст Своїх. 33 У Його приниженні відмовлено Йому в суді. [Але] хто розповість про рід Його? Бо життя Його забирається із землі! 34 А євнух обізвався і сказав Филипові: Благаю тебе, про кого це пророк каже? Про себе самого чи про когось іншого? 35 Відкривши уста й почавши з цього Писання, Филип благовістив йому про Ісуса. (Дії 5:42; Дії 11:20; Дії 17:2; Дії 17:11; Дії 17:18; Дії 18:24; Дії 18:28; 1Кор 15:3) 36 Тим часом вони, мандруючи дорогою, під’їхали до якоїсь води. І євнух каже: Ось вода. Що ж забороняє мені охреститися? 37 [А Филип йому сказав: Якщо віриш усім своїм серцем, — то можна. Він у відповідь промовив: Вірю, що Ісус Христос є Сином Божим!] (Мт 3:14; Мр 10:14; Дії 10:47; Дії 11:17) 38 І він наказав зупинити колісницю. Вони обидва ввійшли у воду — Филип і євнух; і він охрестив його. 39 Коли вони вийшли з води, Господній Дух забрав Филипа, і євнух більше не бачив його. І їхав він своєю дорогою та радів. (2Кор 12:2; 2Кор 12:4; 1Сол 4:17) 40 Филип же опинився в Азоті. Проходячи, він благовістив усім містам, аж поки не прийшов до Кесарії. (Дії 6:5; Дії 8:4; Дії 21:8) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Дії 8

Новий Переклад Українською



1 Савл же схвалював це вбивство. Того дня почалося велике гоніння проти церкви в Єрусалимі, і всі, окрім апостолів, були розсіяні по Юдеї та Самарії. 2 Благочестиві люди поховали Стефана й гірко оплакали його. 3 Савл же руйнував церкву: він заходив до осель, виволікав чоловіків та жінок та кидав їх у в’язницю. 



4 А тим часом ті, що були розсіяні, проповідували слово Доброї Звістки всюди, де вони проходили. 5 Филип прийшов до одного міста Самарії та проповідував там Христа. 6 Безліч народу уважно слухало, що казав Филип, та бачило знамення, які він робив: 7 з багатьох одержимих нечисті духи виходили з гучним криком, і багато паралізованих та калік отримали зцілення. 8 І велика радість охопила все місто. 9 А був у тому місті один чоловік, на ім’я Симон, який, займаючись чаклунством, дивував усіх мешканців Самарії, видаючи себе за когось великого. 10 Усі люди, від малого до великого, уважно слухали його, кажучи: «Цей чоловік – сила Божа, яка зветься Великою». 11 Вони були уважні до нього, бо вже довгий час він дивував їх своїм чаклунством. 12 Але коли жителі повірили Филипові, який проповідував Добру Звістку Царства Божого та ім’я Ісуса Христа, то чоловіки й жінки були охрещені. 13 Навіть Симон повірив та був охрещений. Він постійно тримався Филипа, дивуючись великим чудесам та знаменням, які відбувалися. 14 Коли апостоли в Єрусалимі почули, що в Самарії прийняли Слово Боже, то надіслали до них Петра та Івана. 15 Ці, прийшовши, помолилися за них, щоб вони отримали Святого Духа. 16 Бо Дух Святий ще не зійшов на жодного з них, вони були охрещені тільки в ім’я Господа Ісуса. 17 Потім Петро та Іван поклали на них руки, і вони отримали Святого Духа. 18 Коли Симон побачив, що через покладання рук апостолів дається Дух, то приніс їм гроші, 19 кажучи: ―Дайте й мені таку силу, щоб усі, на кого я покладу руки, отримували Святого Духа. 20 Але Петро відповів: ―Нехай твоє срібло згине разом із тобою, якщо ти припустив, що дар Божий можливо придбати за гроші. 21 У тебе немає ні частки, ні спадщини в цій справі, бо твоє серце не праве перед Богом. 22 Отже, покайся в цьому злі та молись Господеві, може, Він простить задум твого серця. 23 Бо я бачу, що ти наповнений гіркотою та пов’язаний неправдою. 24 Симон відповів: ―Помоліться Господу за мене, щоб нічого з того, що ви сказали, не сталося зі мною. 25 Петро та Іван свідчили й звіщали там Слово Господнє. Потім вони повернулися до Єрусалима, проповідуючи Добру Звістку в багатьох самарянських селах. 



26 Ангел Господа сказав Филипові: «Підведися та йди на південь, на дорогу, що веде з Єрусалима до Гази через пустелю!» 27 Филип встав та пішов. І ось один ефіопський євнух, високий чиновник та наглядач усієї скарбниці ефіопської цариці Кандаке, який прийшов до Єрусалима поклонитися, 28 тепер повертався додому. Він сидів у своїй колісниці та читав пророка Ісаю. 29 Дух сказав Филипові: «Підійди до цієї колісниці та тримайся біля неї». 30 Филип побіг до колісниці та почув, що євнух читає пророка Ісаю. Він запитав: ―Ти розумієш, що читаєш? 31 Той відповів: ―Як же мені зрозуміти, якщо ніхто не навчає? І запросив Филипа піднятися та сісти поряд із ним. 32 А місце з Писання, яке він читав, було таке: «Як вівцю на забій, повели Його; і як ягня безголосе перед тими, хто стриже його, так і Він не відкрив Своїх уст. 33 Його було принижено та позбавлено справедливого суду. І хто зможе говорити про Його нащадків? Бо життя Його забирається від землі».[1] 34 Євнух запитав Филипа: ―Благаю, скажи мені, про кого говорить пророк? Про себе чи про когось іншого? 35 Тоді Филип, почавши від цього Писання, розповів йому Добру Звістку про Ісуса. 36 Тим часом, їдучи дорогою, вони наблизилися до води, і євнух промовив: ―Ось вода! Що мені заважає бути охрещеним? 37 Филип сказав: ―Якщо віриш усім твоїм серцем, то можна. Євнух відповів: ―Я вірю, що Ісус Христос – Син Божий.[2] 38 Він наказав зупинити колісницю. Вони обидва – Филип та євнух – зайшли у воду, і Филип охрестив його. 39 А коли вони вийшли з води, Дух Господа забрав Филипа, і євнух його більше не бачив. Радіючи, він продовжив свою дорогу. 40 Филип же опинився в Азоті й, проходячи через усі міста, проповідував Добру Звістку, поки не дійшов до Кесарії. 

New Ukrainian Translation TM, New Testament and Psalms
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.

“Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.