1І сталося, що на одинадцятий рік, у перший день місяця було до мене Господнє слово, що промовляло:2Людський сину, тому що Сор заговорив проти Єрусалима: Добре був розбитий, знищені народи повернулися до мене, вона, що була повна, спустошена,3через це так говорить Господь: Ось Я проти тебе, Сор, і наведу на тебе багато народів, як море підноситься своїми хвилями.4І повалять стіни Сора, і повалять твої вежі, і розвію його порох з нього, і зроблю його гладким каменем.5Сушильнею для сітей буде посеред моря, бо Я сказав, — говорить Господь. І буде на пограбування для народів,6і його дочки в долині будуть мечем убиті. І пізнають, що Я — Господь!7Адже так говорить Господь: Ось Я наводжу на тебе, Соре, Навуходоносора, царя Вавилону, з півночі, він є царем царів, з кіньми і колісницями, і кіннотниками, і дуже численним збором народів.8Цей твоїх дочок, що в долині, вб’є мечем і дасть на тебе сторожу, обложить і зробить проти тебе довкола вали та військові табори, і свої списи наставить проти тебе.9Твої стіни і твої вежі повалить своїми мечами.10Від безлічі його коней тебе покриє їхній порох, і від голосу його кіннотників і коліс його колісниць твої стіни затрясуться, коли він входитиме крізь твої брами, як той, що входить до міста з рівнини.11Копитами їхніх коней вони потопчуть усі твої рівнини. Твій народ він вигубить мечем, і буття твоєї сили[1] кине на землю.12І пограбує твою силу, і розграбує твій маєток, і повалить твої мури, і твої любі доми знищить, і твоє каміння, твоє дерево й твій порох кине посеред моря.13І знищить безліч твоїх музик, і голос твоїх псалтирів більше не почується.14І зроблю з тебе гладкий камінь, ти будеш сушильнею для сітей. Не будеш більше збудований, бо Я сказав, — говорить Господь.15Тому що так говорить Господь, Господь, до Сора: Хіба не від голосу твого падіння в стогнанні побитих у витяганні посеред тебе меча здригнуться острови?16І зійдуть зі своїх престолів усі володарі з народів моря, і знімуть митри зі своїх голів, і їхній багатобарвний одяг скинуть. Неймовірно жахнуться[2], сядуть на землю і боятимуться за своє знищення, і застогнуть за тобою.17І голосіння над тобою піднімуть, і скажуть: Як ти знищений з моря, місто, гідне похвали, що наводило свій страх на всіх, що його населяли?18І острови злякаються від дня твого падіння.19Бо так говорить Господь: Коли дам тебе спустошеним містом, як міста, що не збудовані, коли Я наведу на тебе безодню, і покриє тебе велика вода,20і зведу тебе до тих, яких зводять у глибочінь, до народу віку, і поселю тебе в глибині землі, як вічну пустелю з тими, що сходять у глибину, щоб ти не був заселений і не встав на землі живих.21На вигублення Я тебе дам, і не будеш більше навіки, — говорить Господь.