1Тому, поки діє обітниця увійти до Його відпочинку, біймося, аби не здалося комусь із вас, що він запізнився. (Євр 3:11; Євр 12:15)2Адже ми, як і вони, одержали Добру Звістку, але слово, яке слухали, не принесло їм користі, бо не слухали з вірою. (Гал 5:2; 1Сол 2:13)3Ми, які повірили, входимо до відпочинку, як Він провістив: Я присягнув у Моєму гніві, що не ввійдуть до Мого відпочинку, — хоча діла Його були закінчені при створенні світу. (Пс 94:11; Євр 3:11)4Тому що сказав десь про сьомий день ось так: І відпочив Бог сьомого дня від усіх Своїх діл.5І знову тут: Не ввійдуть до Мого відпочинку. (Пс 94:11)6Отже, виходить, що деякі ввійшли до нього, а ті, хто раніше одержав Добру Звістку, не ввійшли через непослух. (Євр 3:19)7І знову призначає якийсь день — сьогодні, — кажучи через Давида по багатьох роках те, про що раніше говорилося: Сьогодні, коли почуєте Його голос, не зробіть закам’янілими ваші серця. (Пс 94:7; Євр 3:7)8Якби Ісус Навин дав їм відпочинок, то не говорив би після цього про інший день.9Отже, для Божих людей залишається дотримання суботи,10бо хто ввійшов до Його відпочинку, той і відпочив від своїх діл, як Бог від Своїх. (Об 14:13)11Тож поспішімо ввійти до того відпочинку, щоби хтось не впав у непокору за тим же прикладом. (Євр 3:18)12Адже Слово Боже — живе і діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку кісток, судить думки й наміри серця. (Ів 12:48; Дії 7:38; 1Кор 4:5; Еф 6:17; 1Пет 1:23; Об 1:16; Об 2:12)13І немає створіння, яке б сховалося від Нього, але все оголене й відкрите перед Його очима, — Йому дамо звіт! (Лк 16:2)
1Тому, оскільки обітниця ввійти до Його спокою все ще існує, будьмо обережні, щоб ніхто з вас не спізнився.2Бо нам також, як і їм, була сповіщена Добра Звістка, але почуте слово не мало для них жодної користі, бо вони не поєднали його з вірою.3Однак ми, що повірили, входимо в цей спокій, як сказав Бог: «Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!»,[1] хоча Його діла були закінчені від створення світу. (Пс 94:7)4Бо десь Він говорив про сьомий день так: «Сьомого дня Бог відпочив від усіх Своїх діл».[2]5І знову тут: «Не увійдуть вони до Мого спокою!»6Оскільки ж декотрі ще мають увійти в цей спокій, а ті, кому раніше проголошувалася Добра Звістка, не увійшли через свою непокору,7Бог знову визначає певний день, «сьогодні», після довгого часу проголосивши це через Давида, як було сказано: «Сьогодні, коли ви почуєте Його голос, не зачерствійте серцями вашими».[3] (Пс 94:7)8Бо якби Ісус Навин дав їм спокій, Бог не говорив би пізніше про інший день.9Отже, для народу Божого залишається суботній спокій.10Бо хто входить до Його спокою, відпочиває від своїх діл так само, як Бог – від Своїх.11Тому докладімо всіх зусиль, щоб увійти в цей спокій, щоб ніхто не загинув, наслідуючи той самий приклад непокори.12Бо Слово Боже живе й дієве, воно гостріше за будь-який обосічний меч, проникає настільки глибоко, що сягає до розділення душі й духу, суглобу й кісткового мозоку, воно судить думки та наміри серця.13Ніщо у всьому творінні не приховане від Нього. Усе розкрите та відоме перед Його очима. Йому ми дамо звіт.
Ісус – Первосвященник
14Тож, маючи великого Первосвященника, Який пройшов небеса, – Ісуса, Сина Божого, тримаймося твердо віри, яку сповідуємо.15Бо ми не маємо такого первосвященника, який не міг би співчувати нашим слабкостям, а Такого, Який у всьому, як і ми, був випробуваний, але не згрішив.16Тому наближаймося з упевненістю до престолу благодаті, щоб отримати милосердя та знайти благодать, яка допоможе в час потреби.