1Отже, любі, оскільки ми маємо ці обітниці, то очистьмо себе від усякої нечистоти тіла та духа, довершуючи святість у Божому страху.
Радість Павла
2Відведіть для нас місце у ваших серцях! Ми нікого не скривдили, нікому не нашкодили, нікого не використали.3Я не кажу цього для вашого осудження, бо вже казав раніше, що ви в наших серцях, щоб разом вмерти і разом жити.4Маю велику впевненість щодо вас і дуже пишаюся вами! Попри всі наші труднощі, я сповнений втіхою та переповнений радістю.5Адже коли ми прийшли в Македонію, то наші тіла не мали відпочинку, але зазнавали утисків звідусіль: зовні були конфлікти, а всередині – страхи.6Але Бог, Який втішає пригнічених, потішив нас приходом Тита,7і не тільки його приходом, але й тим, як він був підбадьорений вами, сповіщаючи нас про ваше сильне прагнення, про глибоку журбу й про вашу ревність за мене. Тож я зрадів ще більше.8Навіть якщо я засмутив вас своїм листом, то не шкодую про це. І якщо на початку й шкодував, – бо ж бачу, що мій лист засмутив вас, хоч і ненадовго, –9то тепер я радію. І радію не тому, що ви були засмучені, а тому, що цей смуток привів до покаяння. А оскільки ваш смуток був з волі Бога, то ви не зазнали через нас жодної втрати.10Бо смуток від Бога веде до покаяння, яке зрештою веде до спасіння, і не викликає жалю. А смуток світу веде до смерті.11Подивіться самі, яку старанність, яке виправдання, яке обурення, який страх, яке бажання, яку ревність і яке прагнення справедливості спричинило у вас це засмучення з волі Бога. Ви показали, що в усьому є чистими в цій справі.12Насправді я написав вам не заради того, хто вчинив зло, і не заради скривдженого, а щоб показати ваші старання заради нас перед Богом.13Саме тому ми втішилися. Та, окрім нашої втіхи, ми ще більше зраділи радістю Тита, адже ви освіжили його дух.14Бо якщо я колись і хвалився вами перед ним, то не був осоромлений. І як усе, про що я вам говорив, було правдою, так і моє вихваляння вами перед Титом виявилося правдою.15Його почуття до вас стають ще міцнішими, коли він пригадує слухняність усіх вас і як ви прийняли його зі страхом і тремтінням.16Радію, адже в усьому можу покладатися на вас.