1Тепер закликаю ваших старійшин, адже я теж старійшина, свідок Христових страждань, співучасник слави, що має з’явитися:2пасіть Божу отару, що є у вас, наглядайте за нею не з примусу, а добровільно, як до вподоби Богові. Пасіть не задля ненаситної жадоби, а із завзяттям;3не як ті, хто володіє над ввіреними, але як ті, хто є прикладом для отари.4І коли з’явиться Головний Пастир, ви отримаєте нев’янучий вінок слави.5Так само й ви, молодші, будьте покірні старшим. І всі одягніться в покору одне перед одним, адже: «Бог противиться гордим, а смиренним виявляє милість».[1]6Тож підкоріться під сильну руку Бога, щоб свого часу Він підніс вас.7Усі ваші турботи покладіть на Нього, бо Він піклується про вас.8Будьте тверезі! Пильнуйте! Ваш супротивник – диявол, і він ходить навкруги, як лев, що ричить, шукаючи, кого проковтнути.9Противтеся йому твердою вірою, знаючи, що ваші брати з усього світу зазнають таких самих страждань, що й ви.10А Бог всілякої благодаті, Який покликав вас до Своєї вічної слави в Христі Ісусі, після вашого недовгого страждання Сам вдосконалить вас, зміцнить, зробить сильними й непохитними.11Йому слава і влада навіки![2] Амінь.
Останні вітання
12Я коротко написав вам через Силуана, якого вважаю вірним братом, щоб закликати й завсідчити, що це істинна Божа благодать. Перебувайте в ній!13Вас вітає церква у Вавилоні, обрана, як і ви, а також мій син, Марк.14Вітайте одне одного поцілунком любові. Мир вам усім у Христі.