1Нехай люди сприймають нас як слуг Христа й управителів Божих таємниць.2А від управителів вимагається, щоб кожен був вірний[1].3І мене найменше хвилює те, як мене судитимете ви чи людський суд[2]. Навіть більше, я й сам себе не осуджую.4Моє сумління чисте, але не через це я виправданий: Господь – Той, Хто судить мене.5Тому нічого не судіть передчасно, поки не прийде Господь, Який освітить заховане в темряві та покаже наміри сердець. Тоді кожен отримає свою похвалу від Бога.6Це, брати, я відніс до себе та Аполлоса задля вас, щоб від нас ви навчилися, що означає: «Нічого понад те, що написано», аби ви не загордилися один перед одним.7Адже хто робить тебе особливим? Що ти маєш такого, чого б не отримав? І якщо ти це отримав, чому вихваляєшся, ніби не отримав?[3]8Ви вже наситилися! Ви вже збагатилися! Ви почали царювати без нас! І хоч би дійсно почали царювати, щоб і ми царювали разом із вами!9Адже я думаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми в черзі, як призначених для смерті на арені, бо ми стали видовищем[4] для світу, ангелів та людей.10Ми безумні заради Христа, а ви ж мудреці в Христі! Ми слабкі, а ви сильні! Ви в пошані, а ми знеславлені!11І досі ми відчуваємо голод та спрагу, ходимо в лахмітті, зносимо побої, не маємо житла,12виснажуємося, працюючи важко своїми руками. Коли нас проклинають, ми благословляємо; нас переслідують, а ми терпимо;13коли нас ганьблять, ми підбадьорюємо. Ми стали наче сміття для світу, наче нечистоти для всіх дотепер.14Я пишу вам це не для того, щоб осоромити вас, а для того, щоб наставити як моїх любих дітей.15Навіть якби ви мали десять тисяч наставників, батьків у вас небагато. Адже я породив вас у Христі Ісусі через Добру Звістку.16Тож закликаю вас: станьте моїми послідовниками[5]!17Тому я послав вам Тимофія, мою улюблену та вірну дитину в Господі. Він нагадає вам мої шляхи в Христі Ісусі, так як я навчаю повсюди, у кожній церкві.18Деякі загордилися, наче б я не мав прийти до вас.19Але, якщо Господь забажає, я скоро прийду до вас і побачу не тільки слова, а й силу тих, що загордилися.20Адже Боже Царство не в слові, а в силі.21Чого бажаєте: щоб я прийшов до вас із палицею чи з любов’ю та духом лагідності?