1Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа. Дванадцятьом племенам, які в розсіянні. Вітання!
Привітання Віра та мудрість
2Брати мої, вважайте за велику радість, коли ви проходите через різні випробування[1],3знаючи, що випробування вашої віри веде до стійкості.4А стійкість нехай має досконалу дію, щоб ви стали довершеними й бездоганними, без жодного недоліку.5Якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить її в Бога, Який усім дарує щедро й без докору, і буде йому дано.6Але нехай просить із вірою, анітрохи не вагаючись, бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку женуть і підіймають вітри.7Нехай така людина навіть не думає, що вона отримає щось від Господа.8Це людина двоєдушна,[2] невизначена в усіх своїх шляхах.
Бідність та багатство
9Нехай незаможний брат[3] хвалиться своїм звеличенням,10а багатий – своїм приниженням, бо він промине, наче польова квітка.11Адже сходить палюче сонце, висушує рослину[4], її квітка опадає, і краса її обличчя зникає. Ось так і багатий загине у своїх починаннях.
Випробування та спокуси
12Блаженна людина, яка вистоює спокусу, бо, здобувши схвалення, вона отримає вінець життя, який Бог обіцяв[5] тим, хто Його любить.13Нехай ніхто під час спокуси не каже: «Я спокушений Богом». Адже Бог не може бути спокушений злом, і Він нікого не спокушає.14Кожен спокушається, коли його зваблює й захоплює власне бажання.15Бажання, коли зачне, породжує гріх, а гріх, коли дозріє, породжує смерть.16Любі мої брати, не вводьте себе в оману!17Кожен добрий дарунок і кожен досконалий дар походить згори, спускаючись від Отця світла, в Якому немає ні зміни, ні тіні переміни.18За Своєю волею Він породив нас Словом істини, щоб ми стали наче першим плодом серед Його творінь.
Слухання Слова і Його виконання
19Любі мої брати, знайте: кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною до говоріння та повільною до гніву.20Бо гнів людський не виконує Божої праведності.21Тому, відкинувши всяку нечистоту й рештки злоби, прийміть із лагідністю насаджене у вас Слово, яке може врятувати ваші душі.22Тож будьте виконавцями Слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе.23Бо якщо хтось є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає своє обличчя в дзеркалі:24вона побачила себе, відійшла й відразу ж забула, як виглядає.25А хто вдивляється в досконалий Закон свободи й перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла. Він буде блаженний[6] у своїй діяльності.[7]26Якщо хтось думає, що він побожний, але не приборкує свого язика, обманюючи своє серце, то його побожність[8] нічого не варта.27Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем – це відвідування сиріт і вдів у їхньому горі та зберігання себе чистим від світу.