1Отже, коли ми більше не могли це зносити, то вирішили, що краще самим залишитися в Афінах,2а до вас послати Тимофія, нашого брата й Божого працівника в поширенні Доброї Звістки Христа, щоб він зміцнив та підбадьорив вас у вашій вірі,3щоб ніхто не захитався в цих стражданнях, бо ви знаєте, що ми на це призначені.4Адже коли ми були з вами, то застерігали, що нас будуть переслідувати. І, як ви знаєте, так і сталося.5Тож, коли я вже не міг це зносити, я послав його дізнатися про вашу віру, чи спокусник не спокусив вас і чи наш труд не був марним.
Радість від новин, які приніс Тимофій
6Але Тимофій, повернувшись від вас, приніс добру звістку про вашу віру та любов. Він розповів, що ви завжди добрим словом згадуєте про нас і що бажаєте побачити нас, як і ми вас.7Отже, брати, в усіх наших лихах та стражданнях ми втішилися вашою вірою.8Адже ми тепер ожили, знаючи, що ви твердо стоїте в Господі.9Як ми можемо віддячити Богові за вас, за всю радість, яку ми маємо через вас перед Богом?10Удень та вночі ми ревно молимось, щоб побачити вас знову й додати те, чого не вистачає вашій вірі.11Тепер нехай наш Бог і Отець і наш Господь Ісус спрямують нашу дорогу до вас.12Нехай Господь збільшить та примножить вашу любов одне до одного та до всіх інших так, як і ми сповнені любові до вас.13Нехай Він зміцнить ваші серця, щоб ви були бездоганними та святими перед нашим Богом та Отцем, коли прийде наш Господь Ісус зі всіма своїми святими. Амінь.