1Тому зараз немає осуду для тих, хто в Ісусі Христі,2бо Закон Духа життя через Ісуса Христа звільнив вас від закону гріха та смерті.3Оскільки сила Закону була ослаблена через людське тіло, Бог послав Свого Сина в людському тілі, подібному до гріховного тіла, як жертву за гріх, і засудив гріх у тілі4для того, щоб справедливі вимоги Закону були виконані в нас, що живемо не за тілом, а за Духом.5Ті, хто живе за тілом, думають про тілесне; а ті, що за Духом, – про духовне.6Бо думки тіла – це смерть, а думки Духа – це життя і мир.7Розум, керований тілом, ворожий до Бога; він не підкоряється Божому Закону й не може цього зробити.8Ті, хто живе за тілом, не можуть догодити Богові.9Але ви не тілесні, а духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Якщо хтось не має Духа Христа, він Йому не належить.10Якщо ж Христос перебуває у вас, то, хоча ваше тіло й підлягає смерті через гріх, але Дух дає життя через праведність.[1]11І якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Він – Той, Хто воскресив Христа з мертвих, – оживить і ваші смертні тіла через Його Духа, Який живе у вас.12Отже, брати, ми не є боржниками тіла, щоб жити за тілом.13Бо якщо живете за тілом, то помрете, але якщо ви Духом умертвляєте вчинки тіла, будете жити.14Адже всі, кого веде Дух Божий, є дітьми Божими.15Бо Дух, Якого ви отримали, не робить вас рабами, щоб ви знову жили в страху, але ви отримали Духа всиновлення, яким кличемо: «Авва, Отче!»16Сам Дух свідчить нашому духові, що ми є дітьми Бога.17Якщо ми діти, то й спадкоємці – спадкоємці Бога й співспадкоємці Христа, якщо ми насправді страждаємо разом із Ним, щоб із Ним розділити Його славу.
Слава, яка нас очікує
18Я вважаю, що наші нинішні страждання не варто порівнювати зі славою, яка буде виявлена в нас.19Адже творіння з нетерпінням чекає, коли виявляться діти Божі.20Бо творіння було піддане розчаруванню не за власним вибором, а з волі Того, Хто його підкорив, у надії,21що й саме творіння буде звільнене від рабства занепаду й отримає свободу й славу дітей Божих.22Ми знаємо, що все творіння стогне й страждає донині.23Та не тільки воно, але й ми самі, що маємо завдаток Духа, стогнемо в собі, з нетерпінням чекаючи всиновлення та відкуплення нашого тіла.24Бо ми були спасенні надією. Але видима надія – це зовсім не надія. Хто сподівається на те, що вже бачить?25А якщо ми сподіваємось на те, чого не бачимо, тоді з терпінням чекаємо цього.26Так само Дух допомагає нам у нашій слабкості. Бо ми не знаємо, за що і як маємо молитися, але Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями.27А Той, Хто досліджує наші серця, знає думки Духа, бо Дух заступається за святих з волі Божої.28Ми знаємо, що все працює на добро тих, що люблять Бога й що покликані згідно з Його наміром.29Адже кого Бог знав заздалегідь, тих і призначив наперед бути подібними до образу Свого Сина, щоб Він був Первістком серед багатьох братів.30І кого Він призначив наперед, тих Він покликав; кого покликав, тих і виправдав, і кого виправдав, тих і прославив.
Любов Божа в Ісусі Христі
31Що ж тоді скажемо на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?32Той, Хто не пощадив Свого Сина, але віддав Його за нас усіх, як же Він разом із Ним не подарує нам усього?33Хто буде обвинувачувати тих, кого Бог обрав? Бо саме Бог їх виправдовує.34Хто тоді їх засудить? Ісус Христос помер і воскрес. Він знаходиться праворуч від Бога й заступається за нас.35Хто відлучить нас від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?36Як написано: «Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення».[2] (Пс 43:23)37Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу через Того, Хто полюбив нас.38Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,39ні висота, ні глибина, ні інше якесь творіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка є в Ісусі Христі, нашому Господі.