1Молитва Давидова. Прихили, ГОСПОДИ, вухо Своє, дай мені відповідь, бо я пригнічений і бідний.2Збережи душу мою, адже я вірний Тобі. Врятуй раба Твого, який довіряє Тобі, Ти – Бог мій;3помилуй мене, Владико, бо до Тебе я кличу цілий день.4Даруй радість душі раба Свого, бо до Тебе, Владико, підношу душу мою.5Адже Ти, Владико, добрий і прощаєш, щедрий на милість для всіх, хто кличе до Тебе.6Зваж, ГОСПОДИ, на мою молитву, прислухайся до голосу мого благання.7У день скорботи своєї я кличу до Тебе, адже Ти мені відповідаєш.8Немає подібного до Тебе серед богів, Владико, немає діянь таких, як Твої.9Усі народи, створені Тобою, прийдуть і поклоняться перед Тобою, Володарю, і прославлять ім’я Твоє.10Бо Ти великий і твориш чудеса; Ти – Бог, тільки Ти!11Покажи мені, ГОСПОДИ, дорогу Твою, і я ходитиму в істині Твоїй. Зроби моє серце цілісним,[1] щоб я боявся імені Твого. (Як 1:8)12Прославлю Тебе, Владико, Боже мій, усім своїм серцем; прославлятиму ім’я Твоє вічно.13Бо велика милість Твоя до мене; Ти визволив душу мою від глибин царства смерті.14Боже, зухвальці повстали на мене, зборище гнобителів шукає душі моєї, не уявляють вони Тебе перед собою.15Але Ти, Володарю, Бог милостивий і милосердний, довготерпеливий і багатий на милість та істину.16Обернися до мене й помилуй мене; дай Свою міць рабу Твоєму й врятуй сина раби Твоєї.17Дай мені знак, що Ти добрий до мене; тоді побачать це ті, хто ненавидить мене, і посоромляться, бо Ти, ГОСПОДИ, допоміг мені й втішив мене.