1Керівнику хору. На мотив ґіттіт. Псалом синів Кореєвих.2Які любі оселі Твої, ГОСПОДИ Воїнств!3Душа моя охоплена прагненням і тужить за дворам ГОСПОДА, серце моє і тіло волають до Бога живого.4Навіть пташка знаходить собі домівку й ластівка – гніздо собі, щоби покласти пташенят своїх біля жертовників Твоїх, ГОСПОДИ Воїнств, Царю мій і Боже мій.5Блаженні ті, що живуть у домі Твоєму – вони безупинно прославлятимуть Тебе. Села6Блаженна людина, чия міць у Тобі, у чиєму серці стежки спрямовані до храму.7Проходячи долиною плачу, вони джерела води в ній відкривають, і ранній дощ[1] вкриває її благословеннями.8Зростають їхні сили,[2] з’являються вони перед Богом на Сіоні.9ГОСПОДИ, Боже Воїнств, почуй мою молитву, прислухайся, Боже Яковів! Села10Щите наш, Боже, подивися, поглянь на обличчя Твого помазанця.11Адже один день у Твоїх дворах кращий від тисячі днів деінде. Я вибрав би перебувати біля порогу дому Бога мого, аніж мешкати в наметах нечестивців.12Бо сонце і щит – ГОСПОДЬ Бог! Він нагороджує милістю й славою Своєю; не позбавить Він добра тих, хто ходить у невинності.13ГОСПОДИ Воїнств! Блаженна людина, що на Тебе покладає надію!