1Псалом Асафів. Боже, чужі народи увійшли у Твій спадок, спаплюжили Храм святині Твоєї, перетворили Єрусалим на руїни.2Віддали трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла вірних Твоїх – звірам земним.3Вони пролили кров їхню, як воду, навколо Єрусалима, немає кому поховати їх.4Ми стали ганьбою у сусідів наших, глузуванням і наругою у тих, хто нас оточує.5Доки, ГОСПОДИ, гнів Твій триватиме – вічно? Доки палатиме ревність Твоя, немов вогонь?6Вилий лють Свою на народи, які Тебе не знають, і на царства, що імені Твого не кличуть,7бо пожерли вони Якова й спустошили його обійстя.8Не згадуй нам гріхів наших попередників; нехай милосердя Твоє поспішить нам назустріч, бо ми геть знесилені.9Допоможи нам, Боже спасіння нашого, заради слави імені Твого. Визволи нас і прости нам гріхи наші заради імені Твого.10Чому мали б народи говорити: «Де Бог їхній?» Нехай же відомою стане серед народів помста за пролиту кров рабів Твоїх і нехай очі наші побачать це.11Нехай стогін в’язня дійде до обличчя Твого; могутністю руки Твоєї збережи життя приреченим на смерть.[1]12Віддяч усемеро в саме нутро сусідам нашим за наругу їхню, якою вони ганьбили Тебе, Владико.13А ми, народ Твій, вівці Твого пасовища, будемо прославляти Тебе вічно, з роду в рід сповіщати будемо хвалу Твою.