1Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській.[1]2Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю. Душа моя спрагла Тебе, тіло моє тужить за Тобою у землі висохлій і виснаженій, де немає води.3Так я споглядав Тебе у святилищі, щоб побачити могутність Твою і славу.4Бо милість Твоя краща від самого життя, тому вуста мої хвалитимуть Тебе.5Я благословлятиму Тебе, поки житиму, в ім’я Твоє піднесу мої руки.6Неначе лоєм і олією, насичується душа моя, і вуста мої радісно прославляють Тебе,7коли я згадую Тебе на моєму ложі, у нічні години роздумую про Тебе.8Бо Ти був мені допомогою, і в тіні Твоїх крил я радітиму.9Прилинула до Тебе душа моя, правиця ж Твоя підтримує мене.10А ті, хто прагне загибелі для душі моєї, нехай зійдуть у глибини землі.11Нехай віддані мечу, вони стануть здобиччю лисиць[2].12Цар же нехай радіє Богом, нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає, та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.