1Керівнику хору. На мотив«Голубка в далекій діброві». Міхтам[1] Давидів, коли филистимляни схопили його в Ґаті.[2] (Пс 15:1)2Помилуй мене, Боже, бо цькує мене людина, цілий день, нападаючи, тисне на мене.3Цькують мене супротивники цілий день: багато-бо тих, хто гордовито воює проти мене.4У день страху я на Тебе покладаю надію.5Я сподіваюся на Бога, Чиє слово прославляю, на Бога тільки й не боюся: що зробить мені тілесна істота?6Цілий день мої слова перекручують, усі їхні думки щодо мене – лише зло.7Вони сперечаються, спостерігають, стежать за моїми кроками, чатують на мою душу.8Не дай же їм уникнути кари за беззаконня; у гніві, Боже, кинь долілиць народи.9О, якби полічив Ти мої поневіряння! Збери мої сльози в посудину,[3] – хіба ж вони не у Твоїй книзі?10Тоді вороги мої обернуться назад, коли я покличу Тебе. Через це дізнаюсь я, що Бог зі мною.11На Бога, Чиє слово я прославляю, на ГОСПОДА, Чиє слово я славлю,12на Бога покладаюсь я, тому не боятимуся: що зробить мені людина?13На мені, Боже, обітниці, що дав я Тобі, – я виконаю обіцяні Тобі жертви подяки.14Бо Ти визволив мою душу від смерті, не дав спіткнутися нозі моїй, щоб я ходив перед Богом у світлі життя.