1Псалом Давидів. На спомин.2ГОСПОДИ, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.3Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.4Немає жодного цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.5Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.6Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.7Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.8Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.9Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.10Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.11Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.12Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.13Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї;[1] про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.14А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.15Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.16Та на Тебе, ГОСПОДИ, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!17Бо казав я Тобі: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».18Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.19Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.20А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.21Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.22Не покинь мене, ГОСПОДИ, Боже мій, не віддаляйся від мене!23Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!