1Керівнику хору. Псалом Давидів.2Небеса проголошують славу Божу, і про діяння рук Його сповіщає небесна твердь.3День у день виливають вони мову свою й щоночі відкривають знання.4Хоча без слів їхня мова і не чути звуків від них,5по всій землі розходиться їхній голос, і до краю всесвіту – їхні слова. У небесах поставив Він шатро для сонця,6і воно виходить із нього, немов наречений із весільної світлиці, і радіє, наче бігун[1], що пробігти має свою стежину.7З одного краю небес воно виходить, пробігає коло до іншого краю, і ніщо не сховається від його спекоти.8Закон ГОСПОДА бездоганний, оновлює душу. Одкровення ГОСПОДНІ гідні довіри, мудрими роблять простих.9Настанови ГОСПОДНІ справедливі, радують серце. Заповідь ГОСПОДА промениста, просвітлює очі.10Страх ГОСПОДНІЙ чистий, перебуває повіки. Закони правосуддя ГОСПОДА істинні, усі вони праведні.11Вони бажаніші від золота, навіть від безлічі золота щирого; і солодші вони від меду, меду стільникового.12Тож Твій слуга бережеться ними; за їх дотримання – велика нагорода.13А помилки свої – хто їх помітити може? Від неумисних провин очисти мене14і від свідомих гріхів стримай раба Твого – нехай не панують наді мною. Тоді я буду досконалий і чистий від великого беззаконня.15Нехай приємні Тобі будуть слова вуст моїх і роздуми серця мого, ГОСПОДИ, Скеле моя й Відкупителю мій!