1Керівнику хору. Давидів. Промовив безумний[1] у своєму серці: «Немає Бога». Розбестились вони, огидними стали їхні вчинки, немає нікого, хто б чинив добро. (Пс 52:1)2ГОСПОДЬ із небес поглядає на синів людських, щоб побачити, чи є серед них розумний, що шукає Бога.3Усі як один вони збочили з дороги, зіпсувалися; немає того, хто робив би добро, жодного немає.4Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня, хто пожирає народ мій, немов хліб, хто ГОСПОДА не кличе?5Там, на шляху їхньому, охопить їх страх, адже Бог серед праведного роду.6Ви глузуєте зі сподівань пригнобленого, але ГОСПОДЬ – його притулок.7О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві! Коли ГОСПОДЬ поверне з полону народ Свій, веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!