1Коли Ізраїль виходив з Єгипту, Яків від народу чужоземного,[1]2тоді Юда став Його святинею, Ізраїль – Його володінням.3Море побачило це й кинулося навтіки, Йордан повернувся назад.[2]4Гори скакали, немов барани, пагорби – наче ягнята.5Що з тобою, море, що ти втікаєш, і з тобою, Йордане, що ти назад повертаєшся?6Що це ви, гори, скакаєте, як барани, і ви, пагорби, – немов ягнята?7Тремти, земле, перед Володарем, перед Богом Якова,8Який перетворює скелю на водойму, кремінь – на джерело води.9Не нам, ГОСПОДИ, не нам, але імені Твоєму дай славу за милість і вірність Твою.10Чому б народи говорили: «Де ж це Бог їхній?»11А Бог наш на небесах, Він чинить усе, що Йому до вподоби.12Ідоли їхні – срібло й золото, витвір рук людських.13У них є вуста, але вони не говорять; у них є очі, але вони не бачать;14у них є вуха, але не чують; вони мають ніздрі, але не відчувають запаху;15у них є руки, але не відчувають дотику; вони мають ноги, але не ходять; не видають звуків своєю гортанню.16Подібними до них нехай стануть ті, хто їх робить, усі, хто на них надію покладає!17Ізраїлю, покладай надію на ГОСПОДА – Він для них допомога й щит!18Доме Ааронів, покладай надію на ГОСПОДА – Він для них допомога й щит!19Ті, хто ГОСПОДА боїться, покладайте надію на ГОСПОДА – Він для них допомога й щит!20ГОСПОДЬ пам’ятає нас і благословить: благословить дім Ізраїлів, благословить дім Ааронів,21благословить тих, хто боїться ГОСПОДА, малих і великих.22Нехай ГОСПОДЬ примножить вам добро, вам і нащадкам вашим!23Благословенні ви у ГОСПОДА, Творця неба і землі.24Небеса – ГОСПОДЕВІ належить небо, а землю Він дав синам людським.25Не мертві хвалитимуть ГОСПОДА і не всі, хто сходить у країну мовчання,26але ми благословлятимемо ГОСПОДА віднині й повіки. Алілуя!