1Славте ГОСПОДА, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!2Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,3хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає ГОСПОДА!4Прагніть ГОСПОДА й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.5Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.6О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!7Він – ГОСПОДЬ, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.8Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –9Завіт, який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.10Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,11кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».[1]12Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,13то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.14Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:15«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».[2]16Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.17Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.18Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,19до того часу, поки не здійснилося сказане ГОСПОДОМ, поки слово ГОСПОДА не очистило його.20Послав цар слуг своїх і розв’язав його; правитель народів звільнив його.21Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,22щоб він князів його міг стримувати[3] на свій розсуд і старійшин його повчав.23Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.24І дуже розмножив Бог народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,25чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.[4]26Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.27Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.28Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.29Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.30Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх були вони.31Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.32Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;33він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.34Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!35І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.36Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.37І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.38Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.[5]39Розгорнув Бог хмару, як покривало, вдень, і вогонь, щоб світити вночі.40Просив народ, і послав їм Господь перепілок і хлібом небесним наситив їх.[6]41Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.[7]42Бо згадав Він слово Своє святе, що дав Авраамові, слузі Своєму.[8]43І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.44Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,45щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!