1Ісус сів у човен та, перепливши море, прибув до Свого міста.2І ось до Нього принесли паралізованого, що лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Не бійся, сину! Прощаються тобі гріхи твої!»3Але деякі книжники почали говорити між собою: «Він богохульствує!»4Тоді Ісус, знаючи їхні думки, сказав: «Чому ви думаєте погано у ваших серцях?5Що легше сказати: „Прощаються твої гріхи!“ чи „Встань і ходи!“?6Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». Тоді сказав паралізованому: «Встань, візьми свою постіль та йди додому!»7І, вставши, чоловік пішов додому.8Побачивши це, натовп злякався й почав прославляти Бога, Який дав людям таку владу.
Покликання Матвія
9Коли Ісус повертався звідти, то побачив чоловіка, на ім’я Матвій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» Той, вставши, пішов за Ісусом.10І коли Ісус сидів за столом у домі Матвія, то прийшло багато митників та грішників і їли разом з Ісусом та Його учнями.11Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: ―Чому ваш Учитель їсть разом із митниками й грішниками?12Ісус же, почувши це, відповів: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі.13Ідіть же й навчіться, що значить: «Милосердя хочу, а не жертви».[1] Бо Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
Питання про піст
14Тоді прийшли до Нього Іванові учні й запитали: ―Чому ми та фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?15Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть.16Ніхто ж не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка з неї збіжиться та відірве з одежі, і діра стає ще більшою.17Ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, адже бурдюки розірвуться – і вино виллється, а бурдюки пропадуть. Молоде вино вливають у нові бурдюки – і збережеться й одне, і друге.
Зцілення однієї жінки та воскресіння доньки Яіра
18Коли Ісус казав їм це, ось прийшов один із керівників синагоги, вклонився Йому та сказав: «Моя донька тільки що померла, але прийди та поклади на неї Свою руку – і вона оживе».19Піднявшись, Ісус з учнями пішли за ним.20І ось одна жінка, яка дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одежі,21бо вона говорила сама собі: «Якщо хоч доторкнуся до Його одежі, то одужаю!».22Ісус же, повернувшись, побачив її та сказав: «Не бійся, донько! Твоя віра врятувала тебе». І жінка одразу була зцілена.23Коли Ісус прийшов у дім керівника синагоги, то побачив там сопілкарів та засмучених людей.24Він сказав їм: «Вийдіть, бо дівчинка не померла, а спить». Але вони почали глузувати з Нього.25Коли ж натовп вивели, Ісус зайшов до кімнати, узяв дівчинку за руку, і вона встала.26Звістка про це розійшлася по всій тій країні.
Зцілення двох незрячих
27Коли Ісус вийшов звідти, за Ним пішли двоє сліпих, які кричали: ―Змилуйся над нами, Сину Давидів!28Коли ж Він увійшов у дім, сліпі підійшли до Нього, і Ісус запитав їх: ―Вірите, що Я можу це зробити? ―Так, Господи, – відповіли вони.29Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, кажучи: ―За вірою вашою нехай станеться вам!30І їхні очі відкрилися. Ісус же суворо застеріг їх, кажучи: ―Дивіться, щоб ніхто не довідався!31Але вони, вийшовши, розповідали про Нього всюди по тій країні.
Зцілення німого
32Коли ж вони виходили, то ось привели до Нього німого чоловіка, який був біснуватим.33Як тільки демон вийшов, німий чоловік заговорив; і весь натовп дивувався кажучи: «Ніколи такого не траплялося в Ізраїлі».34Але фарисеї казали: «Він виганяє демонів силою володаря демонів».
Жнива великі, а робітників мало
35Ісус ходив через усі міста та села й навчав у їхніх синагогах, проповідуючи Добру Звістку Царства Небесного. Він зцілював усі хвороби та недуги.36Побачивши людей, Ісус змилосердився над ними, тому що вони були втомлені та безпорадні, як вівці, що не мають пастуха.37Тоді Він промовив до своїх учнів: «Жнива насправді великі, а робітників мало,38тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої».