1Прийшли до Нього фарисеї та деякі книжники з Єрусалима.2Вони побачили, що деякі Його учні їли немитими, тобто нечистими, руками.3Адже фарисеї, і взагалі юдеї, дотримуючись традиції старійшин, не їдять, доки не омиють старанно рук.4Вони не їдять принесеного з ринку, доки не омиються. Є ще багато іншого, чого вони дотримуються, як-от: миття чаш, глечиків, мідного посуду, а також і лежаків.5Тож фарисеї та книжники запитали Ісуса: ―Чому Твої учні не живуть згідно зі звичаєм наших батьків, а їдять немитими руками?6Він відповів: ―Добре пророкував Ісая про вас, лицемірів, як написано: «Цей народ шанує Мене лише устами, а серце його далеко від Мене.7Даремно вони поклоняються Мені, навчаючи людей людських заповідей».[1]8Залишивши заповідь Бога, ви тримаєтесь людських звичаїв. Миєте глечики та чаші й багато чого іншого робите.9Потім сказав їм: ―Ви спритно відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваш звичай.10Адже Мойсей сказав: «Шануй батька та матір»,[2] а також: «Той, хто зневажає батька або матір, нехай буде покараний смертю!»[3]11Ви ж говорите, що якщо людина скаже батькові або матері: «Те, чим я міг би допомогти тобі, – Корбан» (тобто дар Богові),12то ви вже дозволяєте йому нічого не робити для свого батька або матері.13Так ви скасовуєте Слово Боже через свій звичай, який ви ж і встановили. І багато подібного до цього ви робите.
Що робить людину нечистою
14Покликавши народ, Ісус знову промовив до них: «Слухайте Мене всі та зрозумійте!15Не існує нічого, що би ззовні входило в людину та могло зробити її нечистою, але нечистою людину робить те, що виходить з неї.16Якщо хтось має вуха, щоб слухати, нехай слухає!»[4]17Коли Ісус залишив людей та увійшов у дім, Його учні запитали про цю притчу.18Він сказав їм: «Невже ви ще не розумієте? Не знаєте, що все, що входить ззовні, не може людину зробити нечистою?19Бо їжа не потрапляє до серця, а йде до шлунка й потім виходить геть. Так Він оголосив чистою всю їжу».20Потім сказав: «Оскверняє людину те, що виходить з неї.21Адже з серця людини виходять погані думки, статева розпуста, крадіж, вбивства,22перелюб, жадібність, злоба, лукавство, непристойність, заздрість, богохульство, гордість та дурість.23Усе це зло виходить зсередини та оскверняє людину».
Віра жінки-язичниці
24Вирушивши звідти, Ісус попрямував до земель Тира й Сидона. І, увійшовши в дім, не хотів, щоб хтось дізнався, що Він там, але не зміг утаїтись.25Одна жінка, яка мала доньку, одержиму нечистим духом, почувши про Ісуса, прийшла до Нього та впала на коліна перед Ним.26Жінка була гречанкою, родом із Сирійської Фінікії. Вона благала Ісуса вигнати демона з її доньки.27Але Він сказав: ―Нехай спочатку наситяться діти, адже не годиться брати хліб від дітей та кидати щенятам.28Вона ж відповіла Йому: ―Так, Господи, але й щенята під столом їдять крихти після дітей.29Він сказав їй: ―За ці слова йди, демон вийшов із твоєї доньки.30Вона пішла додому й знайшла дитину, що лежала в ліжку, і демон вийшов із неї.
Ісус зцілює глухонімого
31Ісус знов залишив околиці Тира й через Сидон вийшов до Галілейського моря на землі Десятимістя.32І привели до Нього глухого, який говорив із труднощами, і просили, щоб Він поклав на нього руки.33Ісус узяв його вбік від натовпу та вклав пальці йому у вуха і, плюнувши, торкнувся його язика.34Потім подивився на небо, зітхнув і сказав глухому: «Еффата!», що означає: «Відкрийся!»35І відразу відкрилися його вуха, язик розв’язався, і він почав говорити правильно.36Ісус наказав не розповідати про це нікому. Та чим більше Він забороняв, тим більше вони розголошували.37І дивувалися вкрай, кажучи: «Він усе робить дуже добре: навіть глухим дає слух і німим – мову».