Луки 13:15 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Покаяння або загибель

1 У той час підійшли деякі та розказали Ісусові про галілеян, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами. 2 Ісус відповів: «Чи ви думаєте, що ці галілеяни так постраждали, тому що були грішніші за інших галілеян? 3 Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі загинете так само. 4 Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких впала вежа в Силоамі та вбила їх, були більш грішні за всіх, що живуть в Єрусалимі? 5 Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі так само загинете».

Притча про смоковницю

6 Тоді розповів їм таку притчу: «Один чоловік мав у своєму винограднику смоковницю й прийшов до неї шукати плоду, та не знайшов. 7 Тоді він промовив до садівника: „Ось я вже три роки приходжу шукати плоду на цій смоковниці й не знаходжу. Зрубай її! Навіщо вона займає землю?“ 8 Але садівник відповів: „Господарю, залиши її ще на цей рік. Я обкопаю її довкола та обкладу її добривом. 9 Може, принесе плід, якщо ж ні, тоді її зрубаєш“».

Зцілення однієї жінки в Суботу

10 Ісус навчав у синагозі в Суботу. 11 І ось там була жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби та не могла випрямитись. 12 Коли Ісус її побачив, то покликав і сказав: ―Жінко, ти звільнена від своєї хвороби. 13 Він поклав на неї руки, і вона відразу випрямилась та почала прославляти Бога. 14 Тоді керівник синагоги, обурившись через те, що Ісус зцілив у Суботу, промовив до народу: ―Є шість днів, у які вам належить працювати, ось тоді й приходьте для зцілення, а не в Суботу! 15 Але Господь відповів йому: ―Лицеміри! Чи кожен із вас не відв’язує вола чи осла свого від стійла в Суботу й не веде напоїти? 16 Чи цю жінку, доньку Авраамову, яку сатана зв’язав ось уже вісімнадцять років, не належить визволити з цих пут у день Суботній? 17 Коли Він це промовив, усім Його супротивникам стало соромно, а весь народ радів усім славним вчинкам, які Він робив.

Притча про гірчичне зерно

18 Далі Ісус промовив: «До чого подібне Царство Боже? До чого б Мені його прирівняти? 19 Воно подібне до гірчичного зерна, яке чоловік узяв та кинув у свій город. Зерно виросло та стало деревом, і птахи небесні зробили гнізда на його гілках». 20 І знову промовив: «До чого подібне Царство Боже? 21 Воно подібне до закваски, яку жінка взяла та поклала до трьох мір борошна,^[1] доки все вкисло».

Вузькі двері

22 Ісус проходив через міста та села, навчаючи людей і прямуючи до Єрусалима. 23 Хтось Його спитав: ―Господи, чи мало буде тих, що спасуться? Ісус відповів: 24 ―Намагайтесь увійти через вузькі ворота, адже багато тих, хто намагатиметься ввійти, але не зможуть. 25 Коли господар будинку підійметься та зачинить двері, ви, стоячи ззовні, будете стукати в двері та казати: «Господи, відчини нам!» Але Він у відповідь скаже: «Я не знаю вас, звідки ви!» 26 Тоді ви скажете: «Ми їли та пили з Тобою, Ти навчав на наших вулицях». 27 Але Він відповість: «Не знаю вас, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить зло». 28 Там буде плач та скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака, Якова й усіх пророків у Царстві Божому, а ви будете вигнані геть. 29 Прийдуть люди зі сходу та заходу, з півночі й півдня і сядуть за стіл у Царстві Божому. 30 І ось останні будуть першими, а перші – останніми.

Ісус плаче над Єрусалимом

31 Тоді підійшли до Нього фарисеї та сказали: ―Тікай, залиши це місто, бо Ірод хоче вбити Тебе. 32 Він відповів: ―Ідіть та скажіть тій лисиці: «Ось Я виганяю демонів і зціляю сьогодні та завтра, а третього дня закінчу. 33 Мені треба сьогодні, завтра та післязавтра продовжити Мій шлях, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом». 34 О, Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і закидуєш камінням посланих до тебе! Скільки разів Я бажав зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, але ви не захотіли! 35 Ось ваш дім залишається порожнім. Кажу ж вам: не побачите Мене, доки не скажете: «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!»^[2] (Пс 117:26)