1Савл же схвалював це вбивство. Того дня почалося велике гоніння проти церкви в Єрусалимі, і всі, окрім апостолів, були розсіяні по Юдеї та Самарії.2Благочестиві люди поховали Стефана й гірко оплакали його.3Савл же руйнував церкву: він заходив до осель, виволікав чоловіків та жінок та кидав їх у в’язницю.
Филип проповідує в Самарії
4А тим часом ті, що були розсіяні, проповідували слово Доброї Звістки всюди, де вони проходили.5Филип прийшов до одного міста Самарії та проповідував там Христа.6Безліч народу уважно слухало, що казав Филип, та бачило знамення, які він робив:7з багатьох одержимих нечисті духи виходили з гучним криком, і багато паралізованих та калік отримали зцілення.8І велика радість охопила все місто.9А був у тому місті один чоловік, на ім’я Симон, який, займаючись чаклунством, дивував усіх мешканців Самарії, видаючи себе за когось великого.10Усі люди, від малого до великого, уважно слухали його, кажучи: «Цей чоловік – сила Божа, яка зветься Великою».11Вони були уважні до нього, бо вже довгий час він дивував їх своїм чаклунством.12Але коли жителі повірили Филипові, який проповідував Добру Звістку Царства Божого та ім’я Ісуса Христа, то чоловіки й жінки були охрещені.13Навіть Симон повірив та був охрещений. Він постійно тримався Филипа, дивуючись великим чудесам та знаменням, які відбувалися.14Коли апостоли в Єрусалимі почули, що в Самарії прийняли Слово Боже, то надіслали до них Петра та Івана.15Ці, прийшовши, помолилися за них, щоб вони отримали Святого Духа.16Бо Дух Святий ще не зійшов на жодного з них, вони були охрещені тільки в ім’я Господа Ісуса.17Потім Петро та Іван поклали на них руки, і вони отримали Святого Духа.18Коли Симон побачив, що через покладання рук апостолів дається Дух, то приніс їм гроші,19кажучи: ―Дайте й мені таку силу, щоб усі, на кого я покладу руки, отримували Святого Духа.20Але Петро відповів: ―Нехай твоє срібло згине разом із тобою, якщо ти припустив, що дар Божий можливо придбати за гроші.21У тебе немає ні частки, ні спадщини в цій справі, бо твоє серце не праве перед Богом.22Отже, покайся в цьому злі та молись Господеві, може, Він простить задум твого серця.23Бо я бачу, що ти наповнений гіркотою та пов’язаний неправдою.24Симон відповів: ―Помоліться Господу за мене, щоб нічого з того, що ви сказали, не сталося зі мною.25Петро та Іван свідчили й звіщали там Слово Господнє. Потім вони повернулися до Єрусалима, проповідуючи Добру Звістку в багатьох самарянських селах.
Филип та ефіопський вельможа
26Ангел Господа сказав Филипові: «Підведися та йди на південь, на дорогу, що веде з Єрусалима до Гази через пустелю!»27Филип встав та пішов. І ось один ефіопський євнух, високий чиновник та наглядач усієї скарбниці ефіопської цариці Кандаке, який прийшов до Єрусалима поклонитися,28тепер повертався додому. Він сидів у своїй колісниці та читав пророка Ісаю.29Дух сказав Филипові: «Підійди до цієї колісниці та тримайся біля неї».30Филип побіг до колісниці та почув, що євнух читає пророка Ісаю. Він запитав: ―Ти розумієш, що читаєш?31Той відповів: ―Як же мені зрозуміти, якщо ніхто не навчає? І запросив Филипа піднятися та сісти поряд із ним.32А місце з Писання, яке він читав, було таке: «Як вівцю на забій, повели Його; і як ягня безголосе перед тими, хто стриже його, так і Він не відкрив Своїх уст.33Його було принижено та позбавлено справедливого суду. І хто зможе говорити про Його нащадків? Бо життя Його забирається від землі».[1]34Євнух запитав Филипа: ―Благаю, скажи мені, про кого говорить пророк? Про себе чи про когось іншого?35Тоді Филип, почавши від цього Писання, розповів йому Добру Звістку про Ісуса.36Тим часом, їдучи дорогою, вони наблизилися до води, і євнух промовив: ―Ось вода! Що мені заважає бути охрещеним?37Филип сказав: ―Якщо віриш усім твоїм серцем, то можна. Євнух відповів: ―Я вірю, що Ісус Христос – Син Божий.[2]38Він наказав зупинити колісницю. Вони обидва – Филип та євнух – зайшли у воду, і Филип охрестив його.39А коли вони вийшли з води, Дух Господа забрав Филипа, і євнух його більше не бачив. Радіючи, він продовжив свою дорогу.40Филип же опинився в Азоті й, проходячи через усі міста, проповідував Добру Звістку, поки не дійшов до Кесарії.