Івана 8 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

1 Ісус же пішов на Оливну гору.

Ісус прощає жінку, яка згрішила

2 Рано-вранці Він знову прийшов у Храм, і всі люди посходилися до Нього. Він сів і почав їх навчати. 3 Книжники та фарисеї привели жінку, яку спіймали під час перелюбу. Її поставили перед народом 4 і сказали Ісусові: ―Учителю, ця жінка була схоплена на перелюбі. 5 Мойсей у Законі звелів нам побивати таких камінням.^[1] А Ти що скажеш? 6 Вони запитали це, щоб спіймати Його й мати підставу звинуватити Його. Але Ісус, схилившись додолу, писав пальцем по землі. 7 Оскільки вони продовжували Його запитувати, Він піднявся й сказав: ―Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь! 8 І знов, схилившись, писав по землі. 9 Почувши це, вони почали по одному відходити, починаючи від старших і до останніх. Залишилися тільки Ісус та жінка, яка стояла посередині. 10 Ісус, підвівшись і не побачивши нікого, лише саму жінку, сказав їй: ―Жінко, де ті, хто обвинувачував тебе? Ніхто тебе не осудив? 11 Вона відповіла: ―Ніхто, Господи! Ісус сказав їй: ―І Я не осуджую тебе. Іди й більше не гріши!^[2] (Ів 7:53)

Ісус – світло для світу

12 Ісус знову заговорив із ними: ―Я – світло світу. Хто слідує за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя. 13 Фарисеї сказали Йому: ―Ти свідчиш Сам про Себе, тому Твоє свідчення неправдиве. 14 Ісус відповів: ―Навіть якщо Я свідчу Сам про Себе, Моє свідчення правдиве, тому що Я знаю, звідки Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не знаєте, звідки Я прийшов і куди йду. 15 Ви судите за людськими мірками, Я ж нікого не суджу. 16 А якщо Я й суджу, Мій суд правдивий, тому що Я не Один, зі Мною Отець, Який послав Мене. 17 У вашому Законі написано, що свідчення двох людей – істинне.^[3] 18 Я Сам свідчу про Себе, і про Мене свідчить Отець, Який послав Мене. 19 Тоді вони запитали: ―Де ж Твій Отець? Ісус відповів: ―Ви не знаєте ні Мене, ні Мого Отця. Якби ви знали Мене, ви знали б і Мого Отця. 20 Ці слова Він казав, коли навчав у Храмі, біля скарбниці. І ніхто не схопив Його, адже не настав ще Його час.

Суперечка щодо того, Хто такий Ісус

21 Ісус сказав їм ще раз: ―Я відхожу, і ви будете шукати Мене, і помрете у своєму гріху. Куди Я йду, ви не зможете прийти. 22 Тоді юдеї почали говорити: ―Чи не вб’є Він Себе, бо каже: «Туди, куди Я йду, ви не можете прийти»? 23 Він казав їм: ―Ви – знизу, а Я – згори. Ви з цього світу, а Я не з цього світу. 24 Тому Я сказав вам, що ви помрете у ваших гріхах. Якщо не повірите, що Я є,^[4] то помрете у ваших гріхах. 25 Вони запитали: ―Хто Ти? Ісус відповів їм: ―Той, про Кого від початку казав. 26 Я маю багато про вас сказати й судити, але Той, Хто послав Мене, правдивий, і те, що Я чув від Нього, Я говорю світові. 27 Вони не зрозуміли, що Він говорить їм про Отця. 28 Тоді Ісус сказав їм: ―Коли ви піднімете Сина Людського, то зрозумієте, що Я є і що Я нічого не роблю від Себе, а говорю, як Мене навчив Отець. 29 Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Він не залишає Мене Самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби. 30 Коли Він це казав, багато хто повірив у Нього.

Ісус говорить про істинних дітей Божих

31 Ісус сказав юдеям, які повірили в Нього: ―Якщо ви будете перебувати в Моєму Слові, ви дійсно Мої учні. 32 Ви пізнаєте істину, і істина визволить вас. 33 Вони відповіли Йому: ―Ми нащадки Авраама й ніколи не були нічиїми рабами! Як Ти кажеш: «Звільнить вас»? 34 Ісус сказав: ―Істинно кажу вам: кожен, хто грішить, є рабом гріха. 35 Раб не залишається в домі навіки, а Син залишається навіки. 36 Тому якщо Син звільнить вас, справді будете вільними. 37 Я знаю, що ви нащадки Авраама, але шукаєте, як вбити Мене, бо не приймаєте Мого Слова. 38 Я кажу вам те, що бачив у Мого Отця, а ви робите те, що чули у вашого батька. 39 Вони відповіли: ―Наш батько – Авраам. Ісус сказав: ―Якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраама. 40 А тепер ви хочете вбити Мене, Чоловіка, Котрий сказав вам істину, яку Я почув від Бога. Авраам так не робив. 41 Ви чините діла вашого батька. Вони сказали Йому: ―Ми не народилися від статевої розпусти, у нас один Отець – Бог. 42 Ісус сказав їм: ―Якби Бог був вашим Отцем, ви б любили Мене, бо Я вийшов від Бога й прийшов сюди. Я прийшов не Сам від Себе, а Він послав Мене. 43 Чому ж ви не розумієте того, що Я кажу вам? Бо ви не можете слухати Моїх слів. 44 Ваш батько – диявол, і ви прагнете виконувати його волю. Він від початку був убивцею і в істині не встояв, бо в ньому немає істини. Коли він каже неправду, то говорить від себе, бо він брехун і батько неправди. 45 Але Мені не вірите, тому що Я кажу вам істину. 46 Хто з вас може довести Мій гріх? А якщо Я кажу істину, чому ви не вірите Мені? 47 Хто від Бога, той слухає слова Бога. Ви ж не слухаєте Мене тому, що ви не від Бога.

Ісус каже про Себе

48 Юдеї відповіли Йому: ―Чи не правильно ми говоримо, що Ти самарянин і що Ти одержимий? 49 Ісус сказав: ―Я не одержимий, але Я шаную Мого Отця, а ви не шануєте Мене. 50 Я не шукаю Своєї слави. Є Той, Хто шукає її для Мене. Він і судить. 51 Істинно кажу вам: хто підкоряється Моєму Слову, не побачить смерті повік. 52 Тоді юдеї сказали: ―Тепер ми точно знаємо, що Ти одержимий. Авраам помер, і пророки теж, а Ти кажеш: «Хто підкоряється Моєму Слову, не побачить смерті повік». 53 Невже Ти більший від нашого батька Авраама, який помер? І пророки померли. Ким Ти Себе вважаєш? 54 Ісус відповів: ―Якщо Я буду славити Самого Себе, Моя слава нічого не значить. Мене славить Мій Отець, Якого ви називаєте своїм Богом, 55 хоча ви Його не знаєте. Але Я Його знаю, і якщо Я скажу, що не знаю Його, то буду таким же брехуном, як і ви. Але Я Його знаю та підкоряюся Його Слову. 56 Ваш батько Авраам радів, що побачить Мій день. Він побачив і зрадів. 57 Юдеї сказали Йому: ―Тобі немає й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама? 58 Ісус відповів: ―Істинно кажу вам: перш ніж був Авраам, Я є! 59 Тоді вони схопили каміння, щоб закидати Його. Але Ісус скрився й вийшов із Храму.