1Серед фарисеїв був чоловік, на ім’я Никодим, один з юдейських керівників.2Він прийшов до Ісуса вночі та сказав: ―Равві, ми знаємо, що Ти Вчитель, Який прийшов від Бога, бо ніхто не може робити таких знамень, які Ти робиш, якщо Бог не з ним.3Ісус відповів: ―Істинно кажу тобі: якщо хтось не народиться знову,[1] не може побачити Царства Божого. (Ів 3:7)4Никодим сказав Йому: ―Як може людина народитися знову, якщо вона вже стара? Адже не може вона знов увійти в утробу своєї матері та народитися?5Ісус відповів: ―Істинно кажу тобі: якщо хтось не народиться від води та Духа, не може увійти до Царства Божого.6Те, що народжене від плоті, є плоттю, а народжене від Духа є духом.7Не дивуйся, що Я сказав тобі: вам треба народитися знову.8Вітер віє, де хоче, ти чуєш його, але не бачиш, звідки він приходить і куди йде. Так само і з кожним, хто народжений від Духа.9Никодим у відповідь сказав: ―Як це може статися?10Ісус відповів: ―Ти – учитель Ізраїля й не знаєш цього?11Істинно кажу тобі: ми говоримо про те, що знаємо, свідчимо про те, що бачили, але ви не приймаєте нашого свідчення.12Якщо Я сказав вам про земні речі, і ви не повірили, як же ви повірите, якщо Я скажу про небесне?13Ніхто не піднімався на небо, окрім Того, Хто зійшов із неба, – Сина Людського, Який є на небі.14І як Мойсей підняв змія в пустелі,[2] так має бути піднятий і Син Людський,15щоб кожний, хто повірить у Нього, мав життя вічне.[3]16Бо так полюбив Бог світ, що віддав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне.17Адже Бог послав Сина у світ не для того, щоб засудити світ, але для того, щоб спасти світ через Нього.18Хто вірить у Нього, не буде засуджений, а хто не вірить, той уже засуджений, бо він не повірив в ім’я Єдинородного Сина Божого.19У цьому полягає суд: світло прийшло у світ, але люди полюбили більше темряву, ніж світло, бо їхні вчинки були погані.20Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло й не приходить до світла, щоб не викрились його вчинки.21А хто живе в істині, той приходить до світла, щоб розкрилися його вчинки, бо були зроблені в Бозі.
Свідчення Івана Хрестителя про Ісуса
22Після цього Ісус разом зі Своїми учнями пішов до землі юдейської. Він перебував там деякий час та хрестив.23Іван також продовжував хрестити в Еноні, що біля Салима, бо там було багато води. Люди продовжували приходити до нього, і він хрестив їх.24На той час Іван ще не був вкинутий до в’язниці.25Між деякими учнями Івана та одним юдеєм виникла суперечка щодо очищення.26Вони прийшли до Івана й сказали йому: ―Равві, ось Той, Хто був із тобою на тому боці Йордану й про Кого ти свідчив, зараз Сам хрестить, і всі йдуть до Нього.27Іван сказав у відповідь: ―Не може людина прийняти нічого, якщо не дано їй з неба.28Ви самі свідки того, що я казав: «Я не Христос, я посланий перед Ним».29Хто має наречену, той є нареченим. Друг нареченого стоїть, слухає та радіє від голосу нареченого. Отже, у цьому й моя радість, і зараз вона сповнилась.30Йому належить зростати, а мені меншати.31Той, Хто приходить згори, величніший за всіх. Земний же належить до землі й говорить по-земному. Той, Хто приходить із неба, величніший за всіх.32Він свідчить про все, що бачив та чув, але ніхто не приймає Його свідчення.33Той, хто приймає Його свідчення, той засвідчив, що Бог істинний.34Адже Той, Кого надіслав Бог, говорить слова Божі, тому що Бог дає Йому Духа без міри.35Отець любить Сина й усе віддав у Його руки.36Хто вірить у Сина, той має життя вічне, а хто не вірить у Сина, той не побачить життя, і гнів Божий залишається на ньому.