1Ein Lied von den Nachkommen Korachs. Hoch auf dem heiligen Berg hat Gott die Stadt Zion errichtet.2Er liebt Jerusalem mit seinen herrlichen Toren mehr als alle anderen Orte, in denen die Nachkommen von Jakob wohnen.3Du bist weltberühmt, du Stadt Gottes! Der Herr sagt:4»In Ägypten und Babylon gibt es Menschen, die mich kennen und ehren, und auch bei den Philistern, in Tyrus und Äthiopien findet man Bürger meiner Stadt.«[1]5Aber von Jerusalem selbst heißt es: »Alle seine Einwohner haben hier ihr Bürgerrecht!«[2] Ja, er, der Höchste, lässt Zion fest bestehen!6Der HERR wird eine Liste aller Völker aufstellen und darin jeden vermerken, der zu Jerusalem gehört.[3] (Jes 56,5; Hes 13,9)7Sie alle werden tanzen und fröhlich singen: »Was wir haben, verdanken wir dieser Stadt!«
Psalm 87
Новий Переклад Українською
1Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот.[1] Повчання Гемана-езрахітянина. (Ps 52,1)2ГОСПОДИ, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.3Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.4Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті.5Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.6Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.7Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.8Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. Села9Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;10очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, ГОСПОДИ, щодня, простягав до Тебе свої долоні.11Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих[2] встануть, щоб славити Тебе?12Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?[3]13Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?14Я ж, ГОСПОДИ, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.15Чому, ГОСПОДИ, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?16Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.17Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.18Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.19Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки стали моїми знайомими.