1Von David, zum Nachdenken. Mit Saiteninstrumenten zu begleiten.2Dieses Lied stammt aus der Zeit, als die Sifiter zu Saul gekommen waren, um ihm mitzuteilen: »David hält sich bei uns versteckt!«[1] (1Sam 23,19; 1Sam 26,1)3Gott, mach deinem Namen Ehre und hilf mir! Verschaffe mir Recht durch deine Kraft!4Gott, höre mein Gebet, achte auf mein Schreien!5Menschen, die ich nicht kenne, fallen über mich her. Sie schrecken vor keiner Gewalttat zurück, ja, sie trachten mir nach dem Leben. Du, Gott, bist ihnen völlig gleichgültig!6Aber ich weiß: Gott ist mein Helfer, der Herr setzt sich stets für mich ein.7Er wird dafür sorgen, dass meine Feinde durch ihre eigene Bosheit zu Fall kommen. Ja, Gott, beseitige sie! Du bist doch treu!8Mit frohem Herzen will ich dir Opfer bringen, ich will dich preisen, HERR, denn du bist gut.9Aus jeder Not hast du mich errettet, nur so konnte ich die Feinde besiegen.
Psalm 54
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове.2Прислухайся, Боже, до моєї молитви, не ховайся від мого благання;3прислухайся до мене і дай мені відповідь! Я блукаю в тяжких думках своїх і зітхаю4від голосу ворога, від утисків нечестивого. Бо вони наводять на мене беззаконня й гнівно ворогують зі мною.5Серце моє тремтить у моєму нутрі, жахи смерті напали на мене.6Страх і трепет увійшли в мене, і тремтіння охопило мене.7Сказав я: «Хто б дав мені крила голубині! Я полетів би й віднайшов спокій,8полинув би вдалечінь, спочив би в пустелі. Села9Поспішив би знайти собі прихисток від рвучкого вітру й бурі».10Збентеж їх, Владико, розділи їм язики, бо бачу я насильство й заколот у місті.11Удень та вночі вони обходять його на стінах, беззаконня й утиск всередині нього.12Погибель серед міста, його гноблення й підступ не покидають вулиць.13Адже не ворог ганьбить мене, – я перетерпів би це, – не ненависник мій величається наді мною, – я сховався б від нього.14Але ти, кого я вважав одним цілим із собою, приятель мій, щирий друг мій,15з ким разом ми насолоджувалися щирим спілкуванням, у дім Божий ми ходили однодушно.16Нехай же смерть спіткає їх, нехай вони зійдуть живими до царства мертвих, бо зло в їхніх помешканнях та в нутрощах їхніх.17Я ж до Бога кличу, і ГОСПОДЬ врятує мене.18Увечері, вранці й опівдні я бідкаюся й бентежуся, і Він чує мій голос.19Він мирно визволить мою душу від битви проти мене, бо численні ті, хто повстав на мене.20Бог почує та упокорить їх, Той, Хто справіку сидить на престолі. Села Бо вони не змінюються й Бога не бояться.21Підняв товариш мій руки свої на близьких друзів, знехтував своїм заповітом.22Вуста його слизькі, немов масло, але війна в його серці; слова його ніжніші за олію, але вони – оголені мечі.23Переклади свій тягар на ГОСПОДА – і Він підтримає тебе; Він ніколи не дасть праведникові похитнутися.24Але Ти, Боже, скинеш їх до прірви загибелі. Люди кровожерні й підступні не дотягнуть навіть до половини своїх днів. А я на Тебе покладаюся.