1O Gott, verschaffe mir Recht und verteidige mich gegen die Menschen, die keine Güte kennen! Befreie mich von diesen Lügnern und Betrügern!2Du bist doch mein Beschützer. Warum lässt du mich jetzt fallen? Warum muss ich leiden unter der Gewalt meiner Feinde?3Gib mir dein Licht und deine Wahrheit! Sie sollen mich zurückführen zu deinem heiligen Berg, zu dem Ort, wo du wohnst!4An deinem Altar will ich dich anbeten, will mich über dich freuen und dir zujubeln. Dankbar spiele ich dir auf der Laute, dir, meinem Gott!5Warum nur bin ich so traurig? Warum ist mein Herz so schwer? Auf Gott will ich hoffen, denn ich weiß: Ich werde ihm wieder danken. Er ist mein Gott, er wird mir beistehen!
Psalm 43
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору. Повчання синів Корея.2Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.3Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив на цій землі, Ти вразив племена і вислав їх геть.4Адже не мечем своїм батьки наші взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.5Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!6З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.7Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.8Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.9Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. Села10Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими на битву.11Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.12Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.13Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.14Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.15Приказкою глузливою Ти зробив нас серед народів, племена хитають насмішливо головами в наш бік.16Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя17через те, що голос лихослова й глузія я чую, через ворога й месника.18Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.19Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.20Але Ти вразив нас у пустельному місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.21Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,22хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.23Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.24Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.25Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?26Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.27Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.