1Ein Lied von David. HERR, höre mein Gebet! Achte auf mein Flehen und hilf mir, du bist doch treu und gerecht!2Bring mich nicht vor dein Gericht, denn vor dir ist kein Mensch unschuldig.3Der Feind verfolgt mich und wirft mich zu Boden. In völliger Dunkelheit lässt er mich zurück, als wäre ich schon lange tot.4Ich weiß nicht mehr weiter und bin vor Angst wie gelähmt.5Ich denke zurück an früher, an das, was du damals getan hast, und halte mir deine großen Taten vor Augen.6Zu dir strecke ich meine Hände empor im Gebet. Wie ausgedörrtes Land nach Regen lechzt, so warte ich sehnsüchtig auf dein Eingreifen.7HERR, erhöre mich doch jetzt – ich bin völlig am Ende! Verbirg dich nicht vor mir, sonst habe ich nicht mehr lange zu leben!8Lass mich schon früh am Morgen erfahren, dass du es gut mit mir meinst, denn ich vertraue dir. Zeige mir, wohin ich gehen soll, denn nach dir sehne ich mich.9Rette mich, HERR, vor meinen Feinden – nur bei dir bin ich geborgen.10Lehre mich, so zu leben, wie du es willst, denn du bist mein Gott! Führe mich durch deinen guten Geist, dann kann ich ungehindert meinen Weg gehen!11HERR, ich weiß, du bist gerecht, darum hilf mir aus meiner Not! Es wird deinem Namen Ehre machen, wenn du mich am Leben erhältst.12Lass meine Feinde umkommen und vernichte alle, die mich verfolgen! Denn du bist ein gnädiger Gott, und ich diene dir.
Psalm 143
Новий Переклад Українською
1Псалом Давидів. Благословенний ГОСПОДЬ, скеля моя, Що привчає руки мої до битви й пальці мої – до війни.2Він – милість моя, твердиня моя, пристановище моє й визволитель мій, щит мій, на Нього я надію покладаю; Він підкорює мені народ мій.3ГОСПОДИ, хто така людина, що Ти знаєш про неї, і син людський, що Ти думаєш про нього?4Людина – немов подих вітру; дні її – немов тінь, що минає.5ГОСПОДИ, нахили небеса і зійди, торкнися гір – і вони задимляться.6Блисни блискавкою й розсій їх, випусти стріли Свої й нажахай їх.7Простягни руку Твою з висоти, визволи мене й врятуй від великих вод, від рук чужинців,8що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.[1]9Боже, пісню нову заспіваю Тобі, на лірі десятиструнній Тобі заграю –10Тому, Хто дає перемогу царям, визволяє Давида, слугу Свого, від лютого меча.11Визволи мене й врятуй від рук чужинців, що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.12Тоді будуть сини наші немов молоді пагони, що розрослися, а наші доньки – наче різьблені колони майстерно збудованого палацу;13комори будуть повні різноманітним збіжжям; дрібної худоби нашої будуть тисячі, десятки тисяч на пасовищах наших;14бики наші будуть витривалими; не буде ні пролому в стіні, ні виходу в полон, ані зойку на вулицях наших.[2]15Блаженний народ, що так йому ведеться; блаженний народ, чий Бог – ГОСПОДЬ!