1Ein Lied von David.2HERR, rette mich vor bösen Menschen! Beschütze mich vor denen, die sich mit roher Gewalt durchsetzen!3Ständig brüten sie Gemeinheiten aus und versuchen, Streit anzufangen.4Sie reden mit spitzer Zunge, und was über ihre Lippen kommt, ist bösartig und todbringend wie Schlangengift.5-6HERR, lass nicht zu, dass ich in die Hände der Gottlosen gerate! Verschone mich vor diesen überheblichen Leuten, die mich um jeden Preis zu Fall bringen wollen! Heimlich haben sie mir Fallen gestellt, auf allen Wegen lauert die Gefahr.7Ich aber sage: HERR, du bist mein Gott! Höre mich, wenn ich zu dir um Hilfe rufe!8HERR, mein Gott, schon oft warst du meine Rettung. Als der Kampf um mich tobte, hast du mich beschützt.9So hilf mir auch jetzt: Durchkreuze die Pläne der Unheilstifter, lass ihre bösen Vorhaben misslingen, damit sie nicht noch überheblicher werden!10Lass sie selbst von dem Leid überwältigt werden, das sie mir zufügen wollten!11Sprich ihnen das Urteil: Lass glühende Kohlen auf sie fallen, stürze sie ins Feuer, in tiefe Schluchten, aus denen sie nicht mehr entkommen können!12Wer den guten Ruf eines anderen zerstört, der soll in diesem Land kein Glück haben. Und wer vor brutaler Gewalt nicht zurückschreckt, der soll vom Unglück verfolgt werden.13Ich weiß, dass der HERR den Unterdrückten beisteht und den Wehrlosen zu ihrem Recht verhilft.14Deshalb werden dich, HERR, alle preisen, die zu dir gehören. Deine Nähe erfährt jeder, der aufrichtig mit dir lebt.
Psalm 140
Новий Переклад Українською
1Псалом Давидів. ГОСПОДИ, до Тебе кличу, поспіши до мене! Прислухайся до голосу мого, коли я кличу до Тебе.2Нехай молитва моя постане як кадіння приємне перед обличчям Твоїм і піднесені долоні мої – як жертвоприношення вечірнє.3ГОСПОДИ, постав варту біля моїх вуст, стережи двері моїх губ.4Не дай серцю моєму ухилитися в бік зла, щоб чинити нечестиво разом із беззаконними людьми, що коять гріх; і нехай не скуштую я їхніх насолод.5Нехай картає мене праведник – це милість; нехай докоряє мені – це приємно, як олія на голову: не відмовиться голова моя від неї. Та все ще молюся я проти злодійства нечестивих:6Нехай би скинуті були судді їхні з країв скелі, і, може, тоді почули б слова мої, що вони лагідні.7Як орють землю й розбивають грудки на ній, так розкидані кості наші біля пащі царства смерті.8Але до Тебе, ГОСПОДИ, Владико, звернені мої очі; у Тобі я притулок знайшов, не покинь напризволяще душі моєї.9Убережи мене від тенет, що розкинуті для мене, і від сітей беззаконників.10Нехай впадуть нечестиві у свої ж пастки, поки я мину їх безпечно.