1Ein Lied von David. Von Gnade und Recht will ich singen; dich, HERR, will ich mit meinem Lied preisen.2Ich möchte aufrichtig und weise regieren – komm und hilf mir doch dabei! An meinem Hof soll nur geschehen, was ich vor dir verantworten kann.3Auf gottlose Vorhaben lasse ich mich niemals ein. Ich hasse es, wenn Menschen deine Gebote missachten. Mir selbst soll das niemand nachsagen können!4Ich dulde bei mir keinen Heuchler, mit Bösem will ich nichts zu tun haben.5Wer seinen Mitmenschen heimlich verleumdet, den will ich zum Schweigen bringen. Aus meiner Nähe verbanne ich alle, die hochmütig auf andere herabsehen.6Wer aber glaubwürdig und zuverlässig ist, nach dem halte ich Ausschau. Solche Leute hole ich mir an den Hof, Menschen mit einem guten Ruf nehme ich in meinen Dienst.7Betrüger und Lügner aber haben nichts in meinem Palast zu suchen – sie sollen mir nicht unter die Augen kommen!8Jeden Morgen halte ich Gericht über die Verbrecher im Land. Denn für Leute, die Unheil stiften, ist kein Platz in der Stadt des HERRN. Ich mache ihrem Treiben ein Ende!
Psalm 101
Новий Переклад Українською
1Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед ГОСПОДОМ свій жаль.2ГОСПОДИ, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.3Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.4Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.5Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.6Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.7Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.8Не сплю, став наче птах, що самотньо сидить на даху.9Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.10Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую11через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.12Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.13А Ти, ГОСПОДИ, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.14Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.15Адже слуги Твої уподобали навіть каміння його, і милим став для них його пил.16Тоді будуть боятися народи імені ГОСПОДА, і всі царі землі – слави Твоєї.17Бо відбудує ГОСПОДЬ Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.18Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.19Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього[1] прославлятиме ГОСПОДА.20Бо Він поглянув із висот святині Своєї, ГОСПОДЬ із небес подивився на землю,21щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,[2]22щоб сповістити на Сіоні ім’я ГОСПОДА й хвалу Його – в Єрусалимі,23коли зберуться народи й царства разом, щоб служити ГОСПОДЕВІ.24Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.25Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.26На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.27Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов старі шати, і вони зміняться.28Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.29Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».