1Dann sah ich in jeder der vier Himmelsrichtungen einen Engel stehen. Sie hielten die Winde und Stürme zurück. Kein Lufthauch war zu spüren, weder auf der Erde noch auf dem Meer; nicht ein Blättchen raschelte an den Bäumen.2Aus dem Osten, da wo die Sonne aufgeht, sah ich einen anderen Engel heraufsteigen; der brachte das Siegel des lebendigen Gottes. Den vier Engeln, die von Gott die Macht erhalten hatten, das Verderben über Land und Meer zu bringen, rief er mit lauter Stimme zu:3»Wartet! Bringt noch kein Unheil über das Land, das Meer und die Bäume. Erst wollen wir allen, die zu Gott gehören und ihm dienen, sein Siegel auf die Stirn drücken.«4Dann hörte ich, wie viele dieses Zeichen erhielten. Es waren 144.000 aus allen Stämmen Israels:5-8je 12.000 aus den Stämmen Juda, Ruben, Gad, Asser, Naftali, Manasse, Simeon, Levi, Issachar, Sebulon, Josef und Benjamin.
Die Auserwählten aus allen Völkern
9Jetzt sah ich eine riesige Menschenmenge, so groß, dass niemand sie zählen konnte. Die Menschen kamen aus allen Nationen, Stämmen und Völkern; alle Sprachen der Welt waren zu hören. Sie standen vor dem Thron und vor dem Lamm. Alle hatten weiße Gewänder an und trugen Palmenzweige in der Hand.10Mit lauter Stimme riefen sie: »Heil und Rettung kommen allein von unserem Gott, der auf dem Thron sitzt, und von dem Lamm!«11Alle Engel standen um den Thron, um die Ältesten[1] und die vier mächtigen Gestalten. Sie fielen vor dem Thron nieder und beteten Gott an. (Offb 4,4)12»Ja, das steht fest«, sagten sie, »Anbetung und Herrlichkeit, Weisheit und Dank, Ehre, Macht und Kraft gebühren unserem Gott für immer und ewig. Amen!«13Da fragte mich einer der Ältesten: »Weißt du, wer diese Menschen mit den weißen Kleidern sind und wo sie herkommen?«14»Nein, Herr«, antwortete ich, »aber du weißt es bestimmt.« Da antwortete er mir: »Sie kommen aus Verfolgung, Leid und Bedrängnis[2]. Im Blut des Lammes haben sie ihre Kleider reingewaschen. (Dan 12,1; Mt 24,21)15Deshalb stehen sie hier vor dem Thron Gottes und dienen ihm Tag und Nacht in seinem Tempel. Gott, der auf dem Thron sitzt, wird bei ihnen wohnen und sie beschirmen!16Sie werden nie wieder Hunger oder Durst leiden; keine Sonnenglut oder sengende Hitze wird sie jemals wieder quälen.17Denn das Lamm, das in der Mitte steht, wo der Thron ist, wird ihr Hirte sein. Er wird sie zu den Quellen führen, aus denen das Wasser des Lebens entspringt. Und Gott wird ihnen alle Tränen abwischen.«
Offenbarung 7
Новий Переклад Українською
Сто сорок чотири тисячі відзначені печаткою Бога
1Після цього я побачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі. Вони тримали чотири земні вітри, щоб жоден із них не дув ні на землю, ні на море, ні на жодне дерево.2Я побачив іншого ангела, який підіймався зі сходу і який мав печатку живого Бога. Він голосно крикнув до чотирьох ангелів, яким було дано силу заподіяти шкоду землі та морю:3«Не шкодьте ні землі, ні морю, ні деревам, поки ми не поставимо печатку на чоли рабів нашого Бога».4Тоді я почув кількість тих, хто був запечатаний: сто сорок чотири тисячі з усіх племен Ізраїлевих.5Із племені Юди було запечатано дванадцять тисяч, із племені Рувима – дванадцять тисяч, із племени Ґада – дванадцять тисяч,6із племені Ашера – дванадцять тисяч, із племені Нафталі – дванадцять тисяч, із племені Манасії – дванадцять тисяч,7із племені Симеона – дванадцять тисяч, із племені Левія – дванадцять тисяч, із племені Іссахара – дванадцять тисяч,8із племени Завулона – дванадцять тисяч, із племені Йосифа – дванадцять тисяч, із племені Веніаміна – дванадцять тисяч, відмічених печаттю.
Великий натовп людей з різних народів
9Після цього я подивився, і там переді мною було безліч людей, яких ніхто не міг порахувати, з усіх націй, племен, народів та мов, що стояли перед престолом та перед Агнцем. Вони були в білих одежах і тримали в руках пальмові гілки.10І вони вигукували гучним голосом: «Спасіння належить нашому Богу, Який сидить на престолі, і Агнцю».11І всі ангели, що стояли навколо престолу, навколо старійшин та чотирьох живих істот, упали перед престолом долілиць і поклонилися Богові,12кажучи: «Амінь! Хвала і слава мудрість, подяка і честь, сила та могутність у нашого Бога навіки-віків! Амінь».13Тоді один зі старійшин запитав мене: ―Хто ті, одягнені в білі одежі, і звідки вони?14Я відповів: ―Пане, ти знаєш, хто вони! І він сказав: ―Це ті, хто вийшов із великої скорботи; вони випрали свій одяг і вибілили його у крові Агнця.15Тому«вони стоять перед престолом Бога та служать Йому день і ніч у Його Храмі. А Той, Хто сидить на престолі, розтягне намет над ними.16Вони ніколи більше не будуть голодувати; вони більше ніколи не будуть спраглими. І не палитиме їх сонце[1] й жодна спека.17Бо Агнець, Який у центрі престолу, буде їхнім Пастирем; Він поведе їх до джерел живої води.[2] І Бог витре кожну сльозу з їхніх очей».