Offenbarung 20 | Hoffnung für alle

Hoffnung für alle

Die tausendjährige Herrschaft

1 Danach sah ich einen Engel vom Himmel herabkommen. In seiner Hand hielt er den Schlüssel zum Abgrund und eine schwere Kette. 2 Er ergriff den Drachen, die alte Schlange – sie ist nichts anderes als der Teufel oder Satan –, und legte ihn für tausend Jahre in Fesseln. 3 Der Engel warf ihn in den Abgrund, verschloss den Eingang und versiegelte ihn. Nun konnte der Satan die Völker nicht mehr verführen, bis die tausend Jahre vorüber waren. Nach dieser Zeit muss er noch einmal für kurze Zeit freigelassen werden. 4 Nun sah ich mehrere Thronsessel. Auf ihnen nahmen diejenigen Platz, die den Auftrag bekamen, über andere Gericht zu halten. Es waren die Seelen der Menschen,^[1] die man enthauptet hatte, weil sie sich treu zu Jesus und zu Gottes Botschaft bekannt hatten. Sie hatten das Tier und seine Statue nicht angebetet, hatten sein Zeichen nicht auf ihrer Stirn oder Hand getragen. Jetzt wurden sie wieder lebendig und herrschten mit Christus tausend Jahre. 5 Dies ist die erste Auferstehung. Die anderen Toten wurden erst wieder lebendig, nachdem die tausend Jahre vorüber waren. 6 Glücklich sind alle, die an der ersten Auferstehung teilhaben. Denn sie sind Gottes Eigentum. Über sie hat der zweite Tod^[2] keine Macht. Als Priester von Gott und von Christus werden sie tausend Jahre mit Christus herrschen.

Der Sieg über den Satan

7 Wenn die tausend Jahre vorüber sind, wird der Satan aus seinem Gefängnis freigelassen. 8 Dann wird er alle Völker der Welt, Gog und Magog,^[3] zum Kampf anstiften und aufmarschieren lassen. So zahlreich wie der Sand am Meer werden sie sein. (Hes 38,1) 9 Sie zogen herauf, überrannten die ganze Erde und umzingelten das Lager des Gottesvolkes und die geliebte Stadt Gottes. Doch da fiel Feuer vom Himmel und vernichtete die Heere des Satans. 10 Er selbst, der sie verführt hatte, wurde nun auch in den See mit brennendem Schwefel geworfen, zu dem Tier und dem falschen Propheten. Immer und ewig müssen sie dort Tag und Nacht schreckliche Qualen erleiden.

Das Letzte Gericht

11 Ich sah einen großen, weißen Thron und den, der darauf saß. Erde und Himmel konnten seinen Anblick nicht ertragen, sie verschwanden im Nichts. 12 Und ich sah alle Toten vor dem Thron Gottes stehen: die Mächtigen und die Namenlosen. Nun wurden Bücher geöffnet. Über alle Menschen wurde das Urteil gesprochen, und zwar nach ihren Taten, wie sie darin beschrieben waren. Auch das Buch des Lebens wurde aufgeschlagen. 13 Das Meer gab seine Toten zurück, ebenso der Tod und das Totenreich. Alle, ohne jede Ausnahme, wurden entsprechend ihren Taten gerichtet. 14 Der Tod und das ganze Totenreich wurden in den See aus Feuer geworfen. Das ist der zweite, der ewige Tod. 15 Und alle, deren Namen nicht im Buch des Lebens aufgeschrieben waren, wurden ebenfalls in den Feuersee geworfen.

Новий Переклад Українською

Тисяча років

1 І я побачив ангела, що спускався з неба, маючи в руці ключ від безодні й великий ланцюг. 2 Він схопив дракона, стародавнього змія, який є дияволом та сатаною, і зв’язав його на тисячу років. 3 Він кинув його в безодню, замкнув і запечатав над ним вхід, щоб більше не обманював народи, поки не закінчиться тисяча років. Після цього він має бути звільнений на короткий час. 4 І я побачив престоли й тих, хто сидів на них, їм була дана влада судити. Це душі тих, хто був обезголовлений за свідчення про Ісуса та за Слово Боже. Вони не поклонилися ні звіру, ні його образу й не отримали його знака на чоло чи руку. Вони ожили й царювали з Христом тисячу років. 5 (Інші мертві не ожили, поки не закінчилася тисяча років.) Це перше воскресіння. 6 Блаженні та святі всі, хто має частку в першому воскресінні. Друга смерть не має над ними влади, але вони будуть священниками Бога та Христа й царюватимуть із Ним тисячу років.

Суд над сатаною

7 Коли тисяча років закінчиться, сатана буде звільнений зі своєї в’язниці. 8 Він піде обманювати народи з чотирьох сторін світу, Гога й Магога, щоб зібрати їх для війни. Число їх буде як пісок на березі моря.^[1] 9 Вони піднялися по всій землі й оточили табір святих та улюблене місто. Але зійшов вогонь із неба й пожер їх. 10 А диявола, який їх обманув, було кинуто у вогняне й сірчане озеро, де вже були звір і лжепророк. Вони будуть мучитися день і ніч навіки-віків.

Суд над мертвими

11 Потім я побачив великий білий престол і Того, Хто сидів на ньому.^[2] Земля та небо втекли від Його присутності, бо не знайшлося для них місця. 12 І я побачив мертвих, великих і малих, що стояли перед престолом. Були розгорнуті книги; і була розгорнута іще одна книга, яка є книгою життя. Загиблих судили за їхніми вчинками згідно з тим, що записано в книгах. 13 Море віддало мертвих, що були в ньому, а смерть та царство мертвих – тих, що були в них, і кожного судили за його вчинками. 14 Потім смерть і царство мертвих були кинуті у вогняне озеро. Вогняне озеро – це друга смерть. 15 І той, кого не було знайдено записаним у книзі життя, був укинутий у вогняне озеро.