Offenbarung 18 | Hoffnung für alle

Hoffnung für alle

Babylons Ende

1 Danach sah ich, wie ein anderer Engel vom Himmel herabkam. Er hatte besondere Macht, und von seinem Glanz erstrahlte die ganze Erde. 2 Mit gewaltiger Stimme rief er: »Gefallen ist Babylon, die große Stadt! Ja, sie ist gefallen! Dämonen hausen jetzt dort. In ihren Ruinen tummeln sich alle Arten von bösen Geistern, und sie sind ein Schlupfwinkel von allerlei abscheulichen Vögeln, die als unrein gelten. 3 Alle Völker haben sich mit ihrem Wein der Verführung betrunken. Sie konnten gar nicht genug bekommen!^[1] Auch die Herrscher dieser Erde haben sich mit ihr eingelassen. Und durch ihren ausschweifenden Lebensstil sind die Händler auf der ganzen Welt reich geworden.« 4 Dann hörte ich eine andere Stimme vom Himmel her rufen: »Verlass diese Stadt, du mein Volk! Sonst wirst du mit hineingezogen in ihre Sünden, und dann wird Gottes Gericht auch dich treffen. 5 Denn ihre Sünden reichen bis an den Himmel. Aber Gott hat nicht eine einzige ihrer Schandtaten vergessen. 6 Gebt ihr zurück, was sie euch^[2] angetan hat. Ja, zahlt es ihr doppelt heim! Gab sie euch einen Kelch ihres Weins zu trinken, so schenkt ihr doppelt ein! 7 So wie sie einst in Saus und Braus gelebt hat, soll sie jetzt Qual und Leid erfahren. Insgeheim denkt sie noch: ›Ich bin Königin und werde weiter herrschen. Ich bin keine hilflose Witwe; Not und Trauer werde ich niemals erleben. Ich doch nicht!‹ 8 Aber gerade deshalb wird alles an einem einzigen Tag über sie hereinbrechen: eine tödliche Krankheit, Trauer und Hunger. Im Feuer wird sie verbrennen. Denn Gott, der Herr, der mit ihr abrechnet, ist stark und mächtig. 9 All die Mächtigen der Erde, die es mit ihr getrieben und in Saus und Braus mit ihr gelebt haben, werden jammern und klagen, wenn sie den Rauch der brennenden Stadt sehen. 10 Voller Angst und erschrocken über ihr qualvolles Ende werden sie aus großer Entfernung alles mit ansehen und laut schreien: ›Ach, Babylon! Du großes, du starkes Babylon! Von einem Augenblick zum anderen ist das Gericht über dich hereingebrochen!‹ 11 Auch die Kaufleute der Erde werden weinen und trauern; denn niemand kauft dann mehr ihre Waren: 12 all das Gold und Silber, die Edelsteine und Perlen, feinstes Leinen, Seide, purpur- und scharlachrote Stoffe; edle Hölzer, die verschiedensten Gegenstände aus Elfenbein, aus Edelholz, Bronze, Eisen und Marmor; 13 Zimt und andere Gewürze, Räucherwerk, Myrrhe und Weihrauch, Wein und Olivenöl, feinstes Mehl und Weizen, Rinder und Schafe, Pferde und Wagen, ja, sogar Menschen. 14 All diese Dinge, die du so sehr liebtest, wurden dir genommen. Aller Glanz und alle Pracht sind dahin. Nie mehr wird dieser Reichtum wiederkehren. 15 So werden die Kaufleute, die durch ihren Handel mit Babylon reich geworden sind, alles von ferne mit ansehen, weil sie Angst haben vor den Qualen dieser Stadt. Weinend und jammernd 16 werden sie rufen: ›Welch ein Elend hat dich getroffen, du mächtige Stadt! Mit feinstem Leinen, Purpur- und Scharlachstoffen warst du bekleidet. Du strahltest doch in goldenem Glanz und warst geschmückt mit Gold, Edelsteinen und Perlen! 17 Und von einem Augenblick zum anderen ist alles vernichtet!‹ Auch Kapitäne und Steuermänner mit ihren Matrosen und Schiffsbesatzungen schauten von weitem zu. 18 Als sie den Rauch der brennenden Stadt sahen, riefen sie: ›Was auf der Welt konnte man mit dieser Stadt vergleichen?‹ 19 In ihrer Trauer streuten sie sich Staub auf den Kopf und klagten laut weinend: ›Welch ein Jammer um diese mächtige Stadt! Durch ihre Schätze sind alle reich geworden, die Schiffe auf dem Meer haben. Und so schnell ist sie nun zerstört worden!‹ 20 Doch du, Himmel, freu dich darüber! Freut euch, die ihr zu Gott gehört! Freut euch, ihr Apostel und Propheten! Gott hat sein Urteil an ihr vollstreckt für alles Unrecht, das sie euch angetan hat.« 21 Dann hob ein mächtiger Engel einen Stein auf, so groß wie ein Mühlstein. Den warf er ins Meer und rief: »So wie dieser Stein wird auch das große Babylon gewaltsam in die Tiefe gestürzt werden und untergehen. Nichts wird davon übrig bleiben. 22 Ja, Babylon, nie wieder wird innerhalb deiner Mauern Musik erklingen: keine Harfen, keine Sänger, weder Flöten noch Trompeten. Nie mehr wird ein Handwerker dort arbeiten, und deine Getreidemühlen werden für immer stillstehen. 23 Alle Lichter werden verlöschen, und die fröhlichen Hochzeitsfeste sind für alle Zeiten vorbei. Du hattest die erfolgreichsten Kaufleute, sie beherrschten die ganze Erde. Durch deine Zauberei hast du alle Völker verführt. 24 In dir wurde das Blut der Propheten und der Menschen vergossen, die zu Gott gehören. Ja, du bist verantwortlich für den Tod aller Menschen, die auf der Erde umgebracht wurden.«

Новий Переклад Українською

Падіння Вавилона

1 Після цього я побачив іншого ангела, що спускався з неба. Він мав велику владу, і земля була осяяна його славою. 2 Він закричав могутнім голосом: «„Упала! Упала велика розпусниця Вавилон!“^[1] Вона стала оселею для демонів, притулком для всякого нечистого духа, притулком для всякого нечистого птаха і притулком для кожної нечистої та огидної тварини. 3 Вона напоїла всі народи вином своєї статевої розпусти. Царі землі вчинили з нею розпусту, і земні купці розбагатіли від її великої розкоші». 4 Тоді я почув інший голос із неба, який казав: «„Вийди з неї, Мій народе“,^[2] щоб не бути співучасником в її гріхах і не отримати її покарання; 5 бо її гріхи сягають неба і Бог згадав про її злочини.^[3] 6 Відплатіть їй, як вона відплатила іншим, удвічі відплатіть їй за її діла. І в чаші, в якій вона змішувала вам вино, змішайте їй удвічі. 7 Дайте їй стільки страждання й скорботи, скільки вона славилася й жила в розкоші. Бо у своєму серці вона говорить: „Я сиджу як цариця, я не вдова й ніколи не побачу горя“. 8 Тому одного дня прийдуть на неї покарання: смерть, скорбота й голод. Вона згорить у вогні, бо могутній Господь Бог, Який осудить її».

Плач за Вавилоном

9 Коли земні царі, які чинили з нею розпусту та розкошували з нею, побачать дим її горіння, вони будуть плакати й сумувати за нею. 10 Злякавшись її страждання, вони стоятимуть далеко й кричатимуть: «Горе! Горе тобі, велике місто! Могутнє місто Вавилон! За одну годину прийшов твій суд!» 11 Земні купці будуть плакати та сумувати за нею, бо ніхто більше не купує їхніх товарів: 12 товарів із золота, срібла, дорогоцінного каміння, перлин, тонкого льняного полотна, порфіри, шовку й багряної тканини, усякого пахучого дерева, усяких речей зі слонової кістки, посуду з дорогих дерев, бронзи, заліза та мармуру, 13 а також корицю, прянощі, пахощі, мир, ладан, вино, оливкову олію, борошно, пшеницю, худобу, овець, коней, колісниць, рабів та людських душ. 14 Плоди, яких прагнула твоя душа, відійшли від тебе. Уся розкіш і блискучість втрачена, і ніколи вже не знайдеш їх. 15 Купці, які торгували цим товаром й збагатилися від неї, стануть здалека, перелякані її стражданнями. Вони будуть плакати й сумувати 16 кажучи: «Горе! Горе тобі, велике місто, одягнене в тонке льняне полотно, порфіру та багряницю, прикрашене золотом, дорогоцінним камінням і перлами! 17 Бо за одну годину таке велике багатство було зруйноване!» Кожен керманич, усі, хто подорожує на кораблі, моряки та всі, хто заробляє на життя з моря, стояли здалека. 18 Вони бачили дим пожежі й казали: «Чи було колись таке велике місто, як це?» 19 Вони посипали свої голови порохом, плакали, ридали й кричали: «Горе! Горе тобі, велике місто, де всі, хто мав кораблі на морі, збагатилися завдяки його багатству, бо за одну годину його було знищено! 20 Радійте з цього, небеса, святі, апостоли й пророки! Адже Бог засудив її за те, що вона зробила з вами».

Остаточна загибель Вавилону

21 Тоді могутній ангел підняв великий, наче жорно, камінь і кинув у море, кажучи: «Так стрімко буде викинуте велике місто Вавилон, і вже ніколи більше його не буде. 22 Звуку арфістів та співаків, дударів та сурмачів більше ніколи не можна буде почути в тобі. І вже не буде в тобі жодного ремісника, жодного ремесла ніколи вже в тобі не знайдеться. І звуку від жорен вже не буде чутно в тобі. 23 Уже ніколи не засяє в тобі світло світильника, не пролунає голос нареченого чи нареченої. Твої купці були вельможами землі, бо твоїм чаклунством усі народи були введені в оману. 24 І в ньому була знайдена кров пророків, святих і всіх, хто був убитий на землі».