Johannes 9 | Hoffnung für alle

Hoffnung für alle

Jesus heilt einen Blinden

1 Unterwegs sah Jesus einen Mann, der von Geburt an blind war. 2 »Rabbi«, fragten die Jünger, »wer ist schuld daran, dass dieser Mann blind ist? Hat er selbst Schuld auf sich geladen oder seine Eltern?« 3 »Weder noch«, antwortete Jesus. »Vielmehr soll an ihm die Macht Gottes sichtbar werden. 4 Solange es Tag ist, müssen wir die Taten Gottes vollbringen, der mich gesandt hat. Bald kommt die Nacht, in der niemand mehr etwas tun kann. 5 Doch solange ich in der Welt bin, werde ich für die Menschen das Licht sein.« 6 Dann spuckte er auf die Erde, rührte mit dem Speichel einen Brei an und strich ihn auf die Augen des Blinden. 7 Dann forderte er ihn auf: »Geh jetzt zum Teich Siloah und wasch dich dort.« Siloah heißt übersetzt: »der Gesandte«. Der Blinde ging hin, wusch sich, und als er zurückkam, konnte er sehen. 8 Seine Nachbarn und andere Leute, die ihn als blinden Bettler kannten, fragten erstaunt: »Ist das nicht der Mann, der immer an der Straße saß und bettelte?« 9 Einige meinten: »Er ist es.« Aber andere konnten es einfach nicht glauben und behaupteten: »Das ist unmöglich! Er sieht ihm nur sehr ähnlich.« »Doch, ich bin es«, bestätigte der Mann selbst. 10 Da fragten sie ihn: »Wie kommt es, dass du plötzlich sehen kannst?« 11 Er berichtete: »Der Mann, der Jesus heißt, machte einen Brei und strich ihn auf meine Augen. Dann schickte er mich zum Teich Siloah. Dort sollte ich den Brei abwaschen. Das habe ich getan, und jetzt kann ich sehen!« 12 »Wo ist denn dieser Jesus?«, fragten sie weiter. »Das weiß ich nicht«, gab er ihnen zur Antwort.

Das Verhör der Pharisäer

13 Sie brachten den von seiner Blindheit geheilten Mann zu den Pharisäern. 14 Es war nämlich gerade Sabbat, als Jesus den Brei gemacht und den Blinden geheilt hatte. 15 Auch die Pharisäer fragten ihn: »Wie kommt es, dass du jetzt sehen kannst?« Der Mann erzählte: »Jesus strich einen Brei auf meine Augen. Ich habe mich dann gewaschen, und nun kann ich sehen.« 16 Einige der Pharisäer meinten: »Von Gott kann dieser Mann nicht kommen, denn er hält sich nicht an die Sabbatgebote.« Andere aber wandten ein: »Wie kann ein sündiger Mensch solche Wunder vollbringen?« So gingen ihre Meinungen auseinander. 17 Dann erkundigten sich die Pharisäer noch einmal bei dem Mann, der blind gewesen war: »Durch ihn kannst du jetzt also sehen? Was meinst denn du, wer dieser Mann ist?« »Er ist ein von Gott gesandter Prophet«, antwortete er. 18 Doch die Pharisäer^[1] wollten nicht glauben, dass er überhaupt blind gewesen war. Sie ließen deshalb seine Eltern holen 19 und verhörten sie: »Ist das euer Sohn? Stimmt es, dass er von Geburt an blind war? Wie kommt es, dass er jetzt sehen kann?« 20 Die Eltern antworteten: »Ja, das ist unser Sohn, und er war von Geburt an blind. Das wissen wir genau. 21 Aber wie es kommt, dass er jetzt sehen kann, wissen wir nicht. Wir haben auch keine Ahnung, wer ihn geheilt hat. Fragt ihn doch selbst! Er ist alt genug und kann euch am besten selbst Auskunft geben.« 22 Diese ausweichende Antwort gaben die Eltern, weil sie vor den führenden Juden Angst hatten. Denn die hatten bereits beschlossen, jeden aus der Synagoge auszuschließen, der sich zu Jesus als dem Christus, dem von Gott gesandten Retter, bekannte. 23 Nur deshalb hatten die Eltern gesagt: »Er ist alt genug. Fragt ihn selbst.« 24 Also verhörten die Pharisäer den Geheilten zum zweiten Mal. Sie beschworen ihn: »Bekenne dich zu Gott und sag die Wahrheit! Wir wissen, dass dieser Jesus ein sündiger Mensch ist.« 25 »Ob er ein Sünder ist, das weiß ich nicht«, antwortete der Mann. »Ich weiß nur eins: Ich war blind, und jetzt kann ich sehen!« 26 »Aber was hat er denn gemacht? Wie hat er dich geheilt?«, versuchten sie erneut herauszubekommen. 27 Verärgert erwiderte der Mann: »Das habe ich euch doch schon gesagt, habt ihr nicht zugehört? Warum soll ich alles noch einmal erzählen? Wollt ihr etwa auch seine Jünger werden?« 28 Da wurden sie zornig und schrien ihn an: »Du bist sein Jünger! Wir sind Moses Jünger. 29 Von Mose wissen wir, dass Gott zu ihm geredet hat. Aber von diesem Menschen wissen wir noch nicht einmal, wo er herkommt.« 30 »Das ist ja merkwürdig!«, entgegnete der Mann. »Er hat mich von meiner Blindheit geheilt, und ihr wisst nicht, woher er kommt? 31 Wir wissen doch alle, dass Gott die Gebete der Sünder nicht erhört. Aber wer Gott ehrt und nach seinem Willen lebt, den erhört er. 32 Noch nie seit Menschengedenken hat jemand einem von Geburt an Blinden das Augenlicht geschenkt. 33 Wenn dieser Mann nicht von Gott käme, hätte er das doch gar nicht tun können.« 34 Da fuhren sie ihn an: »Du warst doch schon bei deiner Geburt ein Sünder und willst uns belehren?« Dann schlossen sie ihn aus der jüdischen Gemeinschaft aus.

Die Blindheit der Sehenden

35 Jesus hörte, dass sie den Geheilten aus der Synagoge ausgeschlossen hatten. Als er den Mann wieder traf, fragte er ihn: »Glaubst du an den Menschensohn?« 36 »Herr, sag mir, wer es ist, damit ich an ihn glauben kann!«, erwiderte der Geheilte. 37 »Du hast ihn schon gesehen, und in diesem Augenblick spricht er mit dir!«, gab sich Jesus zu erkennen. 38 »Ja, Herr«, rief jetzt der Mann, »ich glaube!« Und er warf sich vor Jesus nieder. 39 Jesus sagte: »Ich bin in diese Welt gekommen, damit sich an mir die Geister scheiden. Die Blinden sollen sehen können, aber alle Sehenden sollen blind werden.« 40 Einige Pharisäer standen dabei und fragten ihn: »Soll das etwa heißen, dass wir auch blind sind?« 41 Jesus antwortete: »Wärt ihr tatsächlich blind, dann träfe euch keine Schuld. Aber ihr sagt ja: ›Wir können sehen.‹ Deshalb kann euch niemand eure Schuld abnehmen.«

Новий Переклад Українською

Ісус зцілює сліпого від народження

1 Одного разу, проходячи, Ісус побачив чоловіка, сліпого від народження. 2 Його учні запитали: ―Равві, хто згрішив, він чи його батьки, що він народився сліпий? 3 Ісус відповів: ―Ні, це не через його гріх або гріх його батьків, але це сталося, щоб через нього були виявлені діла Божі. 4 Доки ще день, ми маємо виконувати діла Того, Хто послав Мене. Коли настане ніч, ніхто вже не зможе працювати. 5 Доки Я у світі, Я – світло світу. 6 Сказавши це, Ісус плюнув на землю, змішав грязь зі слини й землі та помазав очі сліпому. 7 Потім сказав йому: «Іди та вмийся в купальні Силоам» (що в перекладі означає: «Посланий»). Той пішов, умився й прийшов зрячий. 8 Сусіди й ті, хто бачив його раніше, як він просив, казали: ―Чи не він раніше сидів та просив? 9 Одні казали: ―Так, це він! Інші казали: ―Ні, він лише схожий на нього! Він же казав: ―Це я! 10 Тоді запитали його: ―Як же ти прозрів? 11 Він відповів: ―Чоловік, Якого звуть Ісус, змішав грязь та помазав Мої очі, потім Він наказав піти в Силоам та вмитися. Я пішов, умився й прозрів. 12 Вони його запитали: ―Де Він? Він відповів: ―Я не знаю.

Фарисеї досліджують зціленого

13 Чоловіка, який раніше був сліпий, привели до фарисеїв. 14 А того дня, коли Ісус змішав грязь і відкрив йому очі, була Субота. 15 Фарисеї знову запитали його, як він прозрів. Той відповів: ―Він помазав мої очі гряззю, я вмився й бачу. 16 Деякі фарисеї почали казати: ―Цей чоловік не від Бога, тому що не дотримується Суботи. Інші ж казали: ―Як може грішна людина робити такі знамення? І між ними виникло розділення. 17 Тоді вони знов запитали сліпого: ―Що ти кажеш про Нього? Адже це Він відкрив тобі очі. Чоловік відповів: ―Він Пророк. 18 Юдеї не вірили, що він був сліпий і прозрів, доки не покликали його батьків. 19 Вони запитали: ―Це ваш син, про якого ви казали, що народився сліпий? Як же тепер він бачить? 20 Тоді батьки його відповіли: ―Ми знаємо, що він наш син і що він народився сліпий. 21 А як він вже бачить, не знаємо. І хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Запитайте його. Він дорослий і може сам відповісти за себе. 22 Його батьки казали так, адже боялися юдеїв, бо ті вже вирішили: хто визнає Ісуса Христом, буде відлучений від синагоги. 23 Тому його батьки й сказали: «Він вже дорослий, запитайте в нього!» 24 Вони вдруге покликали чоловіка, який був сліпий, та сказали йому: ―Віддай славу Богові, ми знаємо, що той Чоловік – грішник. 25 Він відповів: ―Я не знаю, грішник Він чи ні. Я знаю лише одне: я був сліпий, а зараз бачу. 26 Тоді вони запитали: ―Що Він тобі зробив? Як Він відкрив твої очі? 27 Він відповів: ―Я вже казав вам, але ви не почули. Чому хочете почути ще раз? Чи не хочете й ви стати Його учнями? 28 Вони докорили йому та сказали: ―Це ти Його учень! Ми ж учні Мойсея! 29 Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а Цього ми не знаємо, звідки Він. 30 Чоловік сказав їм у відповідь: ―Дивно, що ви не знаєте, звідки Він, адже Він відкрив мені очі. 31 Ми знаємо, що Бог не слухає грішників. Він слухає тільки тих, хто шанує Його й виконує Його волю. 32 Споконвіку ніхто не чув, щоб хтось відкрив очі тому, хто народився сліпий.^[1] 33 Якби Він не був від Бога, то не зміг би зробити нічого. 34 Вони відповіли: ―Ти увесь народився в гріхах, а нас повчаєш? І вигнали його геть.

Духовна сліпота

35 Ісус, почувши, що вони вигнали геть зціленого, знайшов його й запитав: ―Чи віриш ти в Сина Людського? 36 Зцілений відповів: ―Хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього? 37 Ісус сказав: ―Ти Його бачив, це Той, Хто говорить із тобою. 38 Тоді чоловік відповів: ―Вірю, Господи! – і вклонився Йому. 39 Ісус сказав: ―Я прийшов у цей світ судити, щоб ті, хто не бачить, побачили, а ті, хто бачить, стали сліпими. 40 Фарисеї, які були з Ним і почули це, сказали Йому: ―Невже й ми сліпі? 41 Ісус сказав: ―Якби ви були сліпі, то не мали б гріха. Але оскільки ви кажете, що бачите, гріх ваш залишається.