2.Timotheus 4 | Hoffnung für alle

Hoffnung für alle

Der Auftrag und das Vermächtnis von Paulus

1 Vor Gott und vor Jesus Christus, der über die Lebenden und die Toten Gericht halten wird, beschwöre ich dich – ja, angesichts dessen, dass er für alle Welt sichtbar kommen und seine Herrschaft antreten wird, fordere ich dich auf: 2 Verkünde den Menschen Gottes Botschaft. Setz dich dafür ein, ob es den Leuten passt oder nicht! Rede ihnen ins Gewissen, weise sie zurecht, aber ermutige sie auch. Tu all das geduldig und so, wie es der Lehre unseres Glaubens entspricht. 3 Denn es wird eine Zeit kommen, in der die Menschen von der gesunden Lehre nichts mehr wissen wollen. Sie werden sich nach ihrem eigenen Geschmack Lehrer aussuchen, die ihnen nur nach dem Munde reden. 4 Und weil ihnen die Wahrheit nicht gefällt, folgen sie allen möglichen Legenden. 5 Doch du sollst wachsam und besonnen bleiben, was auch immer geschieht! Sei bereit, für Christus zu leiden. Erfülle deine Aufgabe als Verkündiger der rettenden Botschaft, ja, predige sie unerschrocken. Führ deinen Dienst treu und gewissenhaft aus. 6 Ich sage dir das, weil ich mit dem Todesurteil rechnen muss^[1] und mein Leben nun bald für Gott geopfert wird. 7 Doch ich habe den guten Kampf des Glaubens gekämpft; jetzt ist das Ziel erreicht, und ich bin Gott treu geblieben. 8 Nun hält der Herr für mich auch den Siegespreis bereit: Er, der gerechte Richter, wird mir am Tag des Gerichts seine Anerkennung schenken; aber nicht allein mir, sondern allen, die wie ich voller Sehnsucht auf sein Kommen warten.

Persönliche Bitten und Anliegen

9 Nun bitte ich dich: Komm doch so schnell wie möglich zu mir! 10 Demas hat mich im Stich gelassen und ist nach Thessalonich gereist, weil ihm die Dinge dieser Welt wichtiger waren. Kreszens ist in Galatien und Titus in Dalmatien. 11 Nur Lukas ist bei mir geblieben. Wenn du kommst, bring Markus mit, denn er könnte mir hier viel helfen. 12 Tychikus habe ich nach Ephesus geschickt. 13 Bring mir aus Troas meinen Mantel mit, den ich bei Karpus zurückgelassen habe, ebenso die Bücher, vor allem aber die Pergamentrollen. 14 Der Schmied Alexander hat mir viel Böses angetan. Er wird dafür vom Herrn die Strafe erhalten, die er verdient hat. 15 Hüte dich vor ihm, denn er hat unsere Botschaft von Jesus Christus erbittert bekämpft. 16 Bei meiner ersten Gerichtsverhandlung stand mir niemand bei. Alle ließen mich im Stich. Gott möge ihnen verzeihen. 17 Der Herr aber half mir. Er hat mir Kraft gegeben, so dass ich selbst an diesem Ort die rettende Botschaft von Jesus verkünden konnte und Menschen aus aller Welt sie hörten. Er hat mich vor dem sicheren Tod bewahrt^[2]. 18 Auch in Zukunft wird mich der Herr vor allen bösen Angriffen schützen, bis er mich in sein himmlisches Reich aufnimmt. Ihm gebühren Lob und Ehre in alle Ewigkeit. Amen. 19 Grüß bitte Priska und Aquila und alle im Haus von Onesiphorus. 20 Erastus ist in Korinth geblieben, und Trophimus habe ich krank in Milet zurücklassen müssen. 21 Beeil dich, dass du noch vor Beginn des Winters hier bist. Eubulus lässt dich herzlich grüßen, ebenso Pudens, Linus, Klaudia und alle anderen Brüder und Schwestern hier. 22 Unser Herr Jesus Christus sei mit dir und seine Gnade mit euch!

Новий Переклад Українською

1 Перед Богом і Христом Ісусом, Який буде судити живих і мертвих, і беручи до уваги Його прихід і Його Царство, я прошу тебе наполегливо: 2 проповідуй Слово, будь готовий вчасно й невчасно, виправляй, докоряй, закликай – з усім довготерпінням і повчанням. 3 Адже настане час, коли люди не слухатимуть здорового вчення, але оточуватимуть себе вчителями відповідно до власних бажань, щоб лестили слух. 4 І відвернуть слух від правди та повернуться до міфів. 5 Ти ж будь тверезим в усьому, знось страждання, виконуй роботу проповідника Доброї Звістки, сповнюй своє служіння. 6 Адже я вже пролитий як жертва, і час мого відходу зовсім близько. 7 Я вів добру боротьбу, закінчив забіг, зберіг віру. 8 Тепер для мене збережений вінець праведності, який вручить мені в той День Господь, Справедливий Суддя, і не тільки мені, а й усім тим, хто з любов’ю чекав на Його прихід.

Особисті прохання

9 Постарайся прийти до мене якомога швидше, 10 адже Димас через любов до цього віку покинув мене й пішов до Солуня, Крескент – до Галатії, а Тит – до Далматії. 11 Тільки Лука зі мною. Візьми Марка й приведи із собою, бо він корисний мені в служінні. 12 Тихика ж я послав до Ефеса. 13 Коли прийдеш, принеси плащ, який я залишив у Троаді в Карпа, і книги, особливо пергаменти. 14 Олександр, коваль, накоїв мені багато лиха; Господь відплатить йому за його вчинки. 15 Уникай і ти його, адже він сильно противився нашим словам. 16 Під час мого першого захисту ніхто не став на мій бік, але всі покинули мене. Нехай їм це не зарахується. 17 Проте Господь був поряд зі мною й зміцнив мене, щоб через мене проповідування Доброї Звістки було сповнене та щоб усі народи її почули; і мене було визволено з левової пащі. 18 Господь визволить мене від усякого зла й спасе для Свого Небесного Царства. Нехай Йому буде слава навіки-віків! Амінь.

Останні побажання

19 Привітай Прискіллу, Акилу та дім Онисифора. 20 Ераст залишився в Коринфі, а Трохима я зоставив хворим у Мілеті. 21 Постарайся прийти до зими. Тебе вітає Евул, Пуд, Лін, Клавдія й всі брати. 22 Нехай Господь буде з твоїм духом! Нехай благодать буде з вами!