Römer 14 | Einheitsübersetzung 2016

Einheitsübersetzung 2016

Mahnung zu Toleranz und Respekt voreinander

1 Nehmt den an, der im Glauben schwach ist, ohne mit ihm über verschiedene Auffassungen zu streiten! (Röm 15,1; 1Kor 8,1) 2 Der eine glaubt, alles essen zu dürfen, der Schwache aber isst nur Gemüse. (1Kor 10,25) 3 Wer Fleisch isst, verachte den nicht, der es nicht isst; wer aber kein Fleisch isst, richte den nicht, der es isst. Denn Gott hat ihn angenommen. (Kol 2,16) 4 Wer bist du, dass du den Diener eines anderen richtest? Durch seinen eigenen Herrn steht oder fällt er. Er wird aber stehen; denn der Herr hat die Macht, ihm Stand zu geben. 5 Der eine nämlich bevorzugt bestimmte Tage, der andere aber macht keinen Unterschied zwischen den Tagen. Jeder soll von seiner eigenen Auffassung überzeugt sein. (Gal 4,10) 6 Wer einen bestimmten Tag bevorzugt, tut es zur Ehre des Herrn. Und wer Fleisch isst, tut es zur Ehre des Herrn; denn er dankt Gott dabei. Und wer kein Fleisch isst, unterlässt es zur Ehre des Herrn und auch er dankt Gott. (1Tim 4,4) 7 Denn keiner von uns lebt sich selber und keiner stirbt sich selber: (2Kor 5,15) 8 Leben wir, so leben wir dem Herrn, sterben wir, so sterben wir dem Herrn. Ob wir leben oder ob wir sterben, wir gehören dem Herrn. (Röm 6,11; 1Thess 5,10) 9 Denn Christus ist gestorben und lebendig geworden, um Herr zu sein über Tote und Lebende. 10 Du aber, was richtest du deinen Bruder? Und du, was verachtest du deinen Bruder? Wir werden doch alle vor dem Richterstuhl Gottes stehen. (Mt 7,1; 2Kor 5,10) 11 Denn es steht geschrieben: So wahr ich lebe, spricht der Herr, vor mir wird jedes Knie sich beugen und jede Zunge wird Gott preisen. (Jes 45,23; Jes 49,18; Phil 2,10) 12 Also wird jeder von uns vor Gott Rechenschaft über sich selbst ablegen.

Erkenntnis und Liebe. Kriterien des Handelns

13 Daher wollen wir uns nicht mehr gegenseitig richten. Achtet vielmehr darauf, dem Bruder keinen Anstoß zu geben und ihn nicht zu Fall zu bringen! 14 Ich weiß und bin im Herrn Jesus fest davon überzeugt, dass nichts unrein ist in sich selbst; unrein ist es nur für den, der es als unrein betrachtet. (Mk 7,19; Tit 1,15) 15 Denn wenn wegen einer Speise, die du isst, dein Bruder verwirrt und betrübt wird, dann handelst du nicht mehr der Liebe gemäß. Richte durch deine Speise nicht die zugrunde, für die Christus gestorben ist! 16 Es darf doch euer wahres Gut nicht der Lästerung preisgegeben werden; 17 denn das Reich Gottes ist nicht Essen und Trinken, sondern Gerechtigkeit, Friede und Freude im Heiligen Geist. (Mt 6,33) 18 Denn wer Christus so dient, ist Gott wohlgefällig und geachtet bei den Menschen. 19 Lasst uns also dem nachjagen, was dem Frieden dient und der gegenseitigen Auferbauung! (Röm 12,18; Röm 15,2) 20 Reiß nicht wegen einer Speise das Werk Gottes nieder! Alle Dinge sind rein; schlecht ist es jedoch, wenn ein Mensch durch sein Essen Anstoß erregt. 21 Es ist nicht gut, Fleisch zu essen oder Wein zu trinken oder sonst etwas zu tun, wenn dein Bruder daran Anstoß nimmt. 22 Die Überzeugung, die du selbst hast, sollst du vor Gott haben. Wohl dem, der sich nicht zu verurteilen braucht bei dem, was er für recht hält. 23 Wer aber Zweifel hat, wenn er etwas isst, der ist gerichtet, weil er nicht aus der Überzeugung des Glaubens handelt. Alles, was nicht aus Glauben geschieht, ist Sünde. (Röm 14,14)

Новий Переклад Українською

Слабкі й сильні

1 Щиро приймайте слабкого у вірі, без суперечок про спірні думки. 2 Один вірить, що можна їсти все, а інший, слабкий у вірі, їсть лише овочі. 3 Той, хто їсть усе без розбору, не повинен зневажати того, хто не їсть, а той, хто не їсть усього, не повинен судити того, хто їсть, адже Бог його прийняв. 4 Хто ти, щоб судити чужого слугу? Його господар вирішує, стоїть він чи падає. Але він буде стояти, бо Господь здатний підтримати його. 5 Хтось вважає один день важливішим від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими. Нехай кожний тримається свого переконання. 6 Хто вважає один день особливим, робить це для Господа. Хто їсть м’ясо, той робить це для Господа, бо дякує Богові; і хто не їсть, той теж робить це для Господа й дякує Богові. 7 Бо ніхто з нас не живе для себе й ніхто з нас не помирає для себе. 8 Якщо ми живемо, живемо для Господа, і якщо вмираємо, вмираємо для Господа. Отже, чи живемо, чи вмираємо, ми належимо Господеві. 9 Бо саме для цього Христос помер і воскрес, щоб бути Господом як мертвих, так і живих. 10 Тоді чому ти осуджуєш свого брата? Або чому ти зневажаєш свого брата? Адже всі ми будемо стояти перед судом Божим. 11 Бо написано: «Як Я живу, – промовляє Господь, – так кожне коліно схилиться переді Мною і кожен язик визнає Бога».^[1] 12 Тож кожен із нас відповідатиме за себе перед Богом. 13 Тому не будемо осуджувати одне одного. Краще постановіть не ставити жодної перешкоди чи спокуси братові. 14 Я знаю й повністю переконаний у Господі Ісусі, що нічого не є нечистим саме по собі. Але якщо хтось вважає щось нечистим, то для того це нечисте. 15 Якщо твій брат засмучений через твою їжу, то ти більше не дієш по любові. Не знищуй своєю їжею того, за кого помер Христос. 16 Не допускайте, щоб зневажалося те добре, що у вас є. 17 Бо Царство Боже – це не їжа та пиття, а праведність, мир та радість у Святому Дусі, 18 бо кожен, хто служить Христу таким чином, той до вподоби Богові й шанований людьми. 19 Отже, дбаймо про те, що веде до миру та взаємного збудування. 20 Не руйнуйте Божого діла заради їжі. Уся їжа чиста, але погано, якщо людина їсть так, що спричиняє цим комусь спотикання. 21 Краще не їсти м’яса, не пити вина й не робити чогось, через що брат твій спотикається, спокушається чи слабне. 22 Отже, віру, яку ти маєш, зберігай між собою і Богом. Блаженний той, хто не засуджує себе за власне рішення. 23 Але хто має сумніви, коли їсть, той вже засуджений, бо поводиться не відповідно до віри, а все, що не від віри, – це гріх.^[2] (Röm 16,25)