Psalm 44 | Einheitsübersetzung 2016

Einheitsübersetzung 2016

Anklage Gottes Angsichts der Leiden des Gottesvolkes

1 Für den Chormeister. Ein Weisheitslied der Korachiter. 2 Gott, wir hörten es mit eigenen Ohren, unsere Väter haben uns erzählt von dem Werk, das du in ihren Tagen vollbracht hast, in den Tagen der Vorzeit. (5Mo 4,9; 2Sam 7,22; Ps 78,3) 3 Mit eigener Hand hast du Völker vertrieben, sie aber pflanztest du ein. Du hast Nationen zerschlagen, sie aber sätest du aus. (Ps 78,55; Ps 80,9) 4 Denn nicht mit ihrem Schwert nahmen sie das Land in Besitz und nicht ihr Arm hat ihnen Rettung gebracht; nein, deine Rechte war es, dein Arm und das Licht deines Angesichts; denn du hattest an ihnen Gefallen. (5Mo 8,17; Jos 24,12) 5 Du bist es, mein König, Gott! Gebiete rettende Taten für Jakob! (Ps 5,3) 6 Mit dir stoßen wir unsere Bedränger nieder, in deinem Namen zertreten wir, die gegen uns aufstehn. (Ps 60,14) 7 Denn ich vertraue nicht auf meinen Bogen, noch wird mein Schwert mir Rettung bringen; 8 nein, du hast uns vor unseren Bedrängern gerettet; du hast mit Schmach bedeckt, die uns hassen. 9 Wir rühmten uns Gottes den ganzen Tag und deinem Namen werden wir ewig danken. [Sela] 10 Doch nun hast du uns verstoßen und mit Schmach bedeckt, du ziehst nicht mehr aus mit unseren Heeren. (Ps 60,12) 11 Du lässt uns vor unsern Bedrängern fliehen und die uns hassen, plünderten uns aus. (5Mo 28,25) 12 Du gibst uns preis wie Schlachtvieh und unter die Völker hast du uns zerstreut. (5Mo 28,64) 13 Du verkaufst dein Volk um ein Spottgeld und hattest an dem Erlös keinen Gewinn. (Jes 52,3) 14 Du machst uns zum Hohn unseren Nachbarn, zu Spott und Schimpf denen, die rings um uns wohnen. (Ps 79,4; Ps 80,7) 15 Du machst uns zum Sprichwort unter den Völkern, die Nationen schütteln den Kopf. 16 Den ganzen Tag steht meine Schande vor mir, Schmach hat mein Gesicht bedeckt 17 wegen der Stimme des lästernden Spötters, wegen der rachgierigen Blicke des Feindes. 18 All das ist über uns gekommen / und doch hatten wir dich nicht vergessen und deinen Bund nicht verraten. 19 Unser Herz wich nicht zurück und unser Schritt hat deinen Pfad nicht verlassen. 20 Doch du hast uns zerschlagen am Ort der Schakale und uns mit Finsternis bedeckt. 21 Hätten wir den Namen unseres Gottes vergessen und zu einem fremden Gott unsere Hände erhoben, 22 würde Gott das nicht erforschen? Denn er kennt das im Herzen Verborgene. 23 Ja, um deinetwillen wurden wir den ganzen Tag getötet, wir galten als Schafe, zum Schlachten bestimmt. (Röm 8,36) 24 Wach auf! Warum schläfst du, Herr? Erwache, verstoß nicht für immer! (Ps 74,1; Ps 83,2) 25 Warum verbirgst du dein Angesicht, vergisst unser Elend und unsre Bedrückung? (Hi 13,24; Ps 89,47) 26 Unsere Seele ist in den Staub gebeugt, unser Leib klebt am Boden. (Ps 7,6; Ps 119,25) 27 Steh auf, uns zur Hilfe! In deiner Huld erlöse uns!

Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору. На мотив«Лілея». Повчання синів Корея. Пісня кохання.^[1] (Ps 44,11; Hebr 1,8) 2 Зворушилося моє серце від слова прекрасного, я виконаю свій твір для царя. Язик мій – тростина вправного писця. 3 Ти став найгарнішим серед усіх синів людських, благодать вилилась на вуста твої, тому Бог благословив тебе навіки. 4 Підпережи, о могутній, свої стегна мечем, славою твоєю й величчю! 5 І в такому величному вбранні своєму переможно мчися верхи заради істини, смирення й правди. Нехай правиця твоя звершить грізні вчинки. 6 Твої стріли нагострені – нехай впадуть під твої ноги народи, нехай вразять вони серця ворогів царя. 7 Престол Твій, Боже, – повік-віків, жезл справедливості – жезл Твого Царства. 8 Ти полюбив правду й зненавидів беззаконня; тому помазав Тебе Бог, Твій Бог, олією радощів більше, ніж Твоїх друзів. 9 Миром, алое й корицею пашіють усі твої шати; із палаців, прикрашених слоновою кісткою, струни арф тебе радують. 10 Серед придворних шляхетних жінок твоїх – доньки царів. Стоїть цариця по твоїй правиці – уся в щирому золоті з Офіру. 11 Послухай-но, донько, обміркуй і ось до чого прихили твоє вухо:^[2] забудь народ твій і дім твого батька, 12 і тоді цар зажадає твоєї краси, адже він – твій володар, тож вклонися йому. 13 Тоді донька Тиру^[3] прийде з дарами й багатії з народу твого шукатимуть прихильності твоєї. 14 Уся слава доньки царя – усередині покоїв, її одяг гаптований золотом. 15 У вишиваних шатах ведуть її до царя; весільних подруг підводять до тебе услід за нею, о царю. 16 Ведуть їх із радістю й веселощами, вони входять до палацу царя. 17 Замість предків твоїх, о царю, будуть сини твої; Ти поставив їх князями по всій землі. 18 Я зроблю так, що ім’я твоє пам’ятатимуть із роду в рід, тому народи прославлятимуть тебе повік-віків.