1Für den Chormeister. Ein Psalm Davids.2Selig, wer sich des Geringen annimmt;
zur Zeit des Unheils wird der HERR ihn retten. (Spr 14,21; Mt 5,7)3Der HERR wird ihn behüten
und am Leben erhalten.
Man preist ihn glücklich im Land.
Gib ihn nicht preis seinen gierigen Feinden!4Der HERR wird ihn auf dem Krankenbett stärken;
sein ganzes Lager hast du in seiner Krankheit gewendet.5Ich sagte: HERR, sei mir gnädig!
Heile mich, denn ich habe gegen dich gesündigt! (Ps 6,3)6Meine Feinde reden über mich böse:
Wann stirbt er endlich und wann vergeht sein Name? (Ps 22,7; Ps 44,14; Ps 71,7; Ps 89,51; Ps 102,9; Ps 109,25; Ps 123,3)7Besucht mich jemand, so kommen seine Worte aus falschem Herzen. /
Er häuft für sich Unheil an,
dann geht er hinaus und redet.8Gemeinsam tuscheln über mich alle, die mich hassen,
und gegen mich sinnen sie Böses.9Verderben hat sich über ihn ergossen;
wer einmal daliegt, der steht nicht mehr auf.10Auch mein Freund, dem ich vertraute,
der mein Brot aß, hat die Ferse gegen mich erhoben. (Ps 31,12; Ob 1,7; Joh 13,18)11Du aber, HERR, sei mir gnädig;
richte mich auf, damit ich ihnen vergelten kann!12Daran habe ich erkannt, dass du an mir Gefallen hast:
wenn mein Feind nicht über mich triumphieren kann.13Weil ich aufrichtig bin, hieltest du mich fest
und stelltest mich vor dein Angesicht für immer.14Gepriesen sei der HERR, der Gott Israels,
von Ewigkeit zu Ewigkeit.
Amen, ja amen. (Neh 9,5)
Psalm 41
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору. Повчання синів Кореєвих.2Як олень лине до потоків води, так душа моя лине до Тебе, Боже.3Душа моя спрагла Бога, живого Бога. Коли ж прийду я й постану перед Богом?4Сльози мої були для мене хлібом вдень і вночі, коли говорили мені щодня: «Де твій Бог?»5Ось про що я згадую, і виливається від туги душа моя: коли проходив я у велелюдній ході, підступаючи до дому Божого із вигуками радості й слави серед святкового натовпу.6Чому ти сумуєш, душе моя, і чому журишся в мені? Сподівайся на Бога, адже я ще прославлятиму Його – мого Спасителя!7Боже мій, за Тобою сумує душа моя, тому я згадую про Тебе із землі Йордану, із висот Хермону, з гори Міцар.8Безодня до безодні кличе шумом Твоїх водоспадів; усі Твої буруни та хвилі пройшли наді мною.9Удень заповість ГОСПОДЬ Своїй милості прийти до мене, а вночі у мене лине Йому пісня, молитва Богові мого життя.10Скажу-но я Богові, скелі моїй: «Чому Ти забув мене? Чому я ходжу понуро, пригнічений ворогом?»11У кістках моїх – виснаження; глузують з мене мої супротивники, щодня промовляючи до мене: «Де твій Бог?»12Чому ти сумуєш, душе моя, і чому журишся в мені? Сподівайся на Бога, адже я ще прославлятиму Його – Спасителя мого й Бога мого.