1Ein Psalm. Ein Lied zur Tempelweihe. Von David. (Esr 6,16; 1Mak 4,36)2Ich will dich erheben, HERR /
denn du zogst mich herauf
und ließest nicht zu, dass meine Feinde sich über mich freuen.3HERR, mein Gott, ich habe zu dir geschrien
und du heiltest mich. (2Mo 15,26)4HERR, du hast meine Seele heraufsteigen lassen aus der Totenwelt,
hast mich am Leben erhalten, sodass ich nicht in die Grube hinabstieg. (Ps 9,14)5Singt und spielt dem HERRN, ihr seine Frommen,
dankt im Gedenken seiner Heiligkeit! (Ps 7,18; Ps 97,12)6Denn sein Zorn dauert nur einen Augenblick,
doch seine Güte ein Leben lang.
Wenn man am Abend auch weint,
am Morgen herrscht wieder Jubel. (Jes 54,7)7Im sicheren Glück dachte ich einst:
Ich werde niemals wanken.8HERR, in deiner Güte hast du meinen Berg gefestigt.
Du hast dein Angesicht verborgen. Da bin ich erschrocken.9Zu dir, HERR, will ich rufen
und zu meinem Herrn um Gnade flehn:10Was nützt dir mein Blut, wenn ich zum Grab hinuntersteige?
Kann Staub dich preisen, deine Treue verkünden? (Ps 6,6)11Höre, HERR, und sei mir gnädig!
HERR, sei du mein Helfer!12Du hast mein Klagen in Tanzen verwandelt, /
mein Trauergewand hast du gelöst
und mich umgürtet mit Freude, (Ps 30,13; Jes 61,3)13damit man dir Herrlichkeit singt und nicht verstummt.
HERR, mein Gott, ich will dir danken in Ewigkeit.
Psalm 30
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору. Псалом Давидів.2На Тебе, я ГОСПОДИ, покладаю надію, тож нехай не посоромлюся повіки! Врятуй мене у Своїй праведності!3Схили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене, будь для мене скелею пристановища, домом твердині, щоб врятувати мене.4Бо Ти моя скеля й твердиня моя; заради імені Твого веди мене й керуй мною.5Витягни мене з тенет, які вони для мене таємно розставили, адже ти моє пристановище.6У руки Твої я ввіряю дух мій; визволи мене, ГОСПОДИ, Боже істини.7Ненавиджу тих, що шанують марних ідолів; я ж надію покладаю на ГОСПОДА.8Веселитимусь і радітиму Твоєму милосердю, бо Ти побачив моє пригнічення, дізнався про скорботи мого серця9й не віддав мене в руки ворога мого на поталу, але поставив мої ноги на просторому місці.10Помилуй мене, ГОСПОДИ, бо тісно мені, згасли від смутку мої очі, моя душа й нутро моє.11Бо життя моє згасає в журбі, і роки мої – у зітханнях. Моя сила спіткнулася через гріхи мої, і кістки мої виснажилися.12Через усіх супротивників моїх став я ганьбою для своїх сусідів і страхом для тих, хто добре знав мене; хто бачить мене на вулиці – тікає від мене.13Забутий я в серцях їхніх, немов померлий; став я немов розбитий глек.14Бо чую я наклепи від багатьох, жах навколо. Змовляються вони разом проти мене, задумують життя моє забрати.15Але я на Тебе надію покладаю, ГОСПОДИ! Кажу я: «Ти мій Бог!»16У Твоїй руці час мого життя; визволи мене від руки ворогів моїх і від тих, хто мене переслідує.17Нехай засяє обличчя Твоє над рабом Твоїм, врятуй мене в милості Твоїй.18ГОСПОДИ, нехай не буде мені соромно, що я до Тебе кличу. Нехай соромно стане нечестивим, нехай замовкнуть вони в царстві смерті.19Нехай оніміють вуста брехливі, що проти праведника говорять зухвало, пихато й з презирством.20Які ж великі Твої блага, котрі приховав Ти для тих, хто боїться Тебе, які Ти здійснюєш на очах синів людських[1] для тих, хто надію покладає на Тебе!21Ти вкриваєш їх покровом Свого обличчя[2] від підступних змов людських, ховаєш їх у наметі Своєму від лайливих язиків.22Благословенний ГОСПОДЬ, Що з’явив мені дивовижну Свою милість, коли я був в оточеному ворогами місті.23Я ж сказав у тривозі моїй: «Я вигнаний геть від очей Твоїх!» Але Ти почув голос благань моїх, коли я волав до Тебе.24Любіть ГОСПОДА, усі вірні Його! Оберігає ГОСПОДЬ відданих Йому та відплачує сповна гордим.25Будьте мужніми й зміцніться серцем, усі, хто на ГОСПОДА сподівається.