Philipper 1 | Einheitsübersetzung 2016

Einheitsübersetzung 2016

ANSCHRIFT UND GRUSS

1 Paulus und Timotheus, Knechte Christi Jesu, an alle Heiligen in Christus Jesus, die in Philippi sind, mit ihren Vorstehern und Helfern.^[1] (2Kor 1,1) 2 Gnade sei mit euch und Friede von Gott, unserem Vater, und dem Herrn Jesus Christus! (Röm 1,7; 2Kor 1,2)

DER APOSTEL UND SEIN EVANGELIUM

Dank und Fürbitte

3 Ich danke meinem Gott jedes Mal, sooft ich eurer gedenke; 4 immer, wenn ich für euch alle bete, bete ich mit Freude. 5 Ich danke für eure Gemeinschaft im Dienst am Evangelium vom ersten Tag an bis jetzt. 6 Ich vertraue darauf, dass er, der bei euch das gute Werk begonnen hat, es auch vollenden wird bis zum Tag Christi Jesu. 7 Es ist nur recht, dass ich so über euch alle denke, weil ich euch ins Herz geschlossen habe. Denn ihr alle habt Anteil an der Gnade, die mir durch meine Gefangenschaft und die Verteidigung und Bekräftigung des Evangeliums gewährt ist. 8 Denn Gott ist mein Zeuge, wie ich mich nach euch allen sehne im Erbarmen Christi Jesu. (Röm 1,9) 9 Und ich bete darum, dass eure Liebe immer noch reicher an Einsicht und jedem Verständnis wird, 10 damit ihr beurteilen könnt, worauf es ankommt. Dann werdet ihr rein und ohne Tadel sein für den Tag Christi, 11 erfüllt mit der Frucht der Gerechtigkeit, die durch Jesus Christus kommt, zur Ehre und zum Lob Gottes.

Paulus, Verkünder der Frohen Botschaft

12 Ich will aber, dass ihr wisst, Brüder und Schwestern, dass alles, was mir zugestoßen ist, die Verbreitung des Evangeliums gefördert hat. 13 Denn im ganzen Prätorium und bei allen Übrigen ist offenbar geworden, dass ich meine Fesseln um Christi willen trage,^[2] (Phil 4,22) 14 und die meisten der Brüder sind durch meine Gefangenschaft zuversichtlich geworden im Glauben an den Herrn und wagen umso kühner, das Wort furchtlos zu sagen. 15 Einige verkünden Christus zwar aus Neid und Streitsucht, andere aber in guter Absicht. 16 Die einen verkünden Christus aus Liebe, weil sie wissen, dass ich zur Verteidigung des Evangeliums bestimmt bin, 17 die andern aus Streitsucht, nicht in redlicher Gesinnung; womit sie meinen Fesseln weitere Bedrängnis hinzufügen möchten. 18 Aber was liegt daran? Auf jede Weise, ob vorgetäuscht oder in Wahrheit, wird Christus verkündet und darüber freue ich mich. Doch ich werde mich auch weiterhin freuen; (Phil 2,17) 19 denn ich weiß: Das wird zu meiner Rettung führen durch euer Gebet und durch die Hilfe des Geistes Jesu Christi. (Hi 13,16; 2Kor 1,11) 20 Denn ich erwarte und hoffe, dass ich in keiner Hinsicht beschämt werde, dass vielmehr Christus in aller Öffentlichkeit - wie immer, so auch jetzt - verherrlicht werden wird in meinem Leibe, ob ich lebe oder sterbe. 21 Denn für mich ist Christus das Leben und Sterben Gewinn. 22 Wenn ich aber weiterleben soll, bedeutet das für mich fruchtbares Wirken. Was soll ich wählen? Ich weiß es nicht. 23 Bedrängt werde ich von beiden Seiten: Ich habe das Verlangen, aufzubrechen und bei Christus zu sein - um wie viel besser wäre das! (2Kor 5,8) 24 Aber euretwegen ist es notwendiger, dass ich am Leben bleibe. 25 Im Vertrauen darauf weiß ich, dass ich bleiben und bei euch allen verbleiben werde, um euch im Glauben zu fördern und zu erfreuen, 26 damit ihr euch in Christus Jesus umso mehr meiner rühmen könnt, wenn ich wieder zu euch komme.

VERSCHIEDENE MAHNUNGEN

Aufruf zur Eintracht

27 Vor allem: Lebt als Gemeinde so, wie es dem Evangelium Christi entspricht! Ob ich komme und euch sehe oder ob ich fern bin, ich möchte hören, dass ihr in dem einen Geist feststeht, einmütig für den Glauben an das Evangelium kämpft 28 und euch in keinem Fall von euren Gegnern einschüchtern lasst. Das wird für sie ein Zeichen dafür sein, dass sie verloren sind und ihr gerettet werdet, ein Zeichen, das von Gott kommt. 29 Denn euch wurde die Gnade zuteil, für Christus da zu sein, also nicht nur an ihn zu glauben, sondern auch seinetwegen zu leiden. 30 Denn ihr habt den gleichen Kampf zu bestehen, den ihr früher an mir gesehen habt und von dem ihr auch jetzt hört.

Новий Переклад Українською

Привітання

1 Павло і Тимофій, раби Христа Ісуса. Усім святим у Христі Ісусі, що знаходяться у Филиппах разом з єпископами та дияконами. 2 Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа.

Молитва Павла за филип’ян

3 Я дякую моєму Богові при кожній згадці про вас, 4 завжди, у кожній моїй молитві за всіх вас. З радістю молюся 5 за вашу участь у поширенні Доброї Звістки з перших днів і донині. 6 Адже я впевнений у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до Дня Христа Ісуса. 7 Це справедливо так думати про вас усіх, адже я ношу вас у серці, і як в моєму ув’язненні, так і в захисті та утвердженні Доброї Звістки ви учасники цієї благодаті разом зі мною. 8 Адже Бог мені свідок, що я сумую за всіма вами почуттями Христа Ісуса. 9 І за те молюся, щоб ваша любов зростала все більше й більше в пізнанні та всякому розумінні, 10 щоб ви могли визначати те, що краще, аби ви були чистими й непорочними в День Христа, 11 сповнені плодом праведності через Ісуса Христа на славу й похвалу Бога.

Позитивні наслідки ув’язнення Павла

12 Брати, хочу, щоб ви знали: те, що сталося зі мною, посприяло поширенню Доброї Звістки, 13 оскільки всій імператорській варті^[1] та всім іншим стали відомі мої кайдани за Христа, 14 і багато братів, які через мої кайдани вірять у Господа, мають ще більшу наснагу безстрашно звіщати Слово. 15 Правда й те, що дехто проповідує Христа через заздрість та чвари^[2], а дехто – з доброї волі. 16 Одні роблять це з любові, знаючи, що я поставлений захищати Добру Звістку. 17 А інші проповідують Христа з самолюбних амбіцій, не щиро, бажаючи зробити ще тяжчими мої кайдани. 18 Ну і що? Неважливо, як, удавано чи правдиво, але Христа проповідують, і через це я радію. І надалі радітиму, 19 знаючи, що це приведе до мого визволення^[3] завдяки вашим молитвам та підтримці Духа Ісуса Христа, 20 згідно з моїм ревним очікуванням та моєю надією, що я ні в чому не буду осоромлений, але з усією сміливістю, як завжди, так і нині, Христос буде звеличений у моєму тілі, чи то життям, чи то смертю. 21 Бо для мене жити – це Христос, а вмерти – це надбання. 22 Але якщо треба жити в тілі, то це означатиме для мене плідну працю. Що ж обрати? Я не знаю! 23 Я стиснутий з двох сторін: маю бажання піти й бути разом із Христом, бо так набагато краще, 24 однак залишатися в тілі – потрібніше для вас. 25 Будучи впевненим у цьому, я знаю, що залишуся та продовжу жити поруч з усіма вами для вашого успіху й радості віри, 26 щоб через мене, коли я знову прийду до вас, ваша похвала зросла в Христі Ісусі. 27 Тільки живіть згідно із Христовою Доброю Звісткою, щоб, незалежно від того, чи прийду й побачу вас, чи ні, я чув, що ви залишаєтеся в одному дусі й однодушно боретеся за віру Доброї Звістки, 28 не даючи супротивникам залякати себе ні в чому. Для них це доказ їхнього знищення, а для вас – спасіння, і це від Бога. 29 Адже завдяки Христу вам дарована благодать не тільки вірити в Нього, а й страждати за Нього, 30 маючи таку ж боротьбу, яку ви бачили в мене й про яку ви зараз чуєте.